Особливості формування маси коренеплодів цикорію залежно від мінерального живлення
DOI:
https://doi.org/10.47414/np.27.2019.211163Ключові слова:
цикорій коренеплідний, удобрення, маса рослини, коренеплід, фази росту і розвиткуАнотація
Мета. Визначити вплив мінерального живлення на масу рослин цикорію коренеплідного в умовах Правобережного Лісостепу України.
Методи. Фенологічні спостереження, біометричні дослідження проводились за методиками Б. А. Доспехова, В. Ф. Мойсейченка. Матеріалом досліджень був ґрунт дослідного поля – чорнозем опідзолений середньо суглинковий на лесовидних суглинках. Як об'єкти досліджень використовували рослини цикорію коренеплідного. Дослідження проводились на дослідному полі Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН впродовж 2014–2016 років.
Результати. Встановлено, що на контрольному варіанті (без добрив) рослини відставали у рості від початку сходів і до збирання врожаю. Дози добрив N40P60K80 кг діючої речовини на гектар сприяли зростанню маси рослин цикорію коренеплідного. Так у 2014 році маса рослин у фазі 4–5 пари листків, становила – 3,80 г, у 2015 р. – 3,11 г, та у 2016 р. – 3,61 г, відповідно. В третьому варіанті норма добрив була подвоєна і складала N80P120K160. Ця норма добрив, що міститься в ґрунті, ще не показала пригнічуючої дії на ріст рослин в ранніх фазах розвитку. Так маса рослин у фазі 4–5 пари листків складала у 2014 році – 4,01 г, у 2015 р. – 2,21 г, та у 2016 р. – 3,52 г. Збільшення норми азоту, калію і фосфору в четвертому варіанті (N120P140K180) пригнічувала ріст рослини у фазі 1–3 і 4–5 пар листків. Ще більше пригнічувались рослини при більш високих нормах (варіант 5). Проте при цих же дозах азоту і калію і збільшеній дозі фосфору пригнічення росту рослин було знижено (варіант 6), маса рослин у фазі 4–5 пари листків складала у 2014 році – 4,07 г. Слід відмітити, що пригнічення рослин високими нормами добрив тривало недовго і вже в фазі змикання листків у міжряддях інтенсивність росту рослин у всіх варіантах, в яких вносились добрива, була однакова. У варіанті, де застосовували підвищенні норми добрив у ґрунт (N160P220K220) маса рослин становила 10,07 г, що в порівнянні з нормою (N40P60K80) на 0,23 г менше. В послідуючих фазах розвитку, аж до збирання врожаю, кращим ростом відрізнялися рослини на фоні з високими нормами добрив. Так, у 2014 році маса коренеплодів цикорію у варіанті (N160P180K220) була на рівні – 548 г, а у варіанті (N160P220K220) – 670 г, відповідно.
Висновки. Високі норми добрив хоча і визивають деяке пригнічення росту рослин в поточний період їх розвитку, проте ця затримка росту не причиняє великої шкоди і в кінцевому врожайності цикорію коренеплідного.
Посилання
Iatsenko, A. O. (2003). Tsykorii: biolohiia, selektsiia, vyrobnytstvo i pererobka koreneplodiv [Chicory: biology, breeding, production and processing of root crops.]. Uman.
Tkach, O. V. (2012). Chicory and features of its cultivation. Zbirnyk naukovykh prats Instytutu bioenerhetychnykh kultur i tsukrovykh buriakiv [Proceedings of the Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet], 15, 343–348. [in Ukr.]
Borysiuk, V. O., Makovetskyi, K. M., & Tkach, O. V. (2000). Relationship between the mass of chicory root vegetables and their inulin content. Zbirnyk naukovykh prats Instytutu tsukrovykh buriakiv [Proceedings of the Institute of Sugar Beet], 2, 151–157.
Kuzmich, V. M., & Yatsenko, A. O. (2010). Rekomendatsii po vyroshchuvanniu tsykoriiu korenevoho [Recommendations for growing chicory root]. Samchyky: KhIAV NAANU.
Mykolaiko, V. P. (2016). Features of growth and development of chicory root crops depending on mineral nutrition. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii [Bulletin of Poltava State Agrarian Academy], 4, 66–71. [in Ukr.]
Tkach, O. V., Kurylo, V. L., & Derevianskyi, V. P. (2013). Rekomendatsii z tekhnolohii vyroshchuvannia tsykoriiu koreneplidnoho [Recommendations for the technology of growing chicory root]. Kamianets-Podilskyi: Aksioma. [in Ukr.]
Vyutnova, O. M., & Polyanina, T. Y. (2008). Chicory root is a valuable culture. Kartofel i ovoschi [Potatoes and vegetables], 7, 21–22.
Bogatyireva, O. A. (2010). Bioresursyi tsikoriya obyiknovennogo v usloviyah poymennyih zemel Kabardino–Balkarii i ego hozyaystvennoe ispolzovanie: Candidate's thesis. Vladikavkaz.
Yatsenko, A. O., Kornienko, A. V., & Jujjalova, T. P. (2002). TSikoriy korneplodnyiy [Chicory root]. Voronej: VNIISS.
Stelmakh, V. M., & Burlaka, V. A. (2012). Areas of research on the chicory usage and its products for preventive and curative purposes. Visnyk ZhNAEU [Bulletin of ZhNAEU], 2, 65–72.
Mykolaiko, V. P. (2016). Features of growth and seed plants development of chicory root crops depending on seed cultivation agrotechnological conditions. Zbirnyk naukovykh prats PDATU [Collection of scientific works of PDATU], 24, 151–158. [in Ukr.]
Vandoorne, B., Mathieu, A. S., Van den Ende, W., Vergauwen, R., Périlleux, C., Javaux, M., & Lutts, S. (2012). Water stress drastically reduces root growth and inulin yield in Cichorium intybus (var. sativum) independently of photosynthesis. J. of Experimental Botany, 12, 4359–4373.
Tkach, O. V. (2015). Vplyv ploshchi zhyvlennia na vrozhainist tsykoriiu korenevoho [Influence of the nutrition area on the chicory root yield]. Zbirnyk naukovykh prats Instytutu bioenerhetychnykh kultur i tsukrovykh buriakiv [Proceedings of the Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet], 23, 65–70.
Dospehov, B. A. (1979). Metodika polevogo opyita [Field Experience Technique]. Moscow: Kolos.
Moiseychenko, V. F., Trifonova, M. F., & Zaviryuha, A. H. (1996). Osnovyi nauchnyih issledovaniy v agronomii [Fundamentals of scientific research in agronomy]. Moscow: Kolos.
