Вплив елементів агротехнології на параметри куща смородини
DOI:
https://doi.org/10.47414/np.27.2019.211171Ключові слова:
Influence of agricultural technology elements on parameters of currant bushАнотація
Мета. Вивчення питання щодо формування висоти, приросту пагонів та об’єму куща рослин смородини залежно від елементів агротехнології.
Методи. Польовий, фізичний, аналітичний, статистичний.
Результати. З’ясовано, що висота рослин, приріст пагонів і об’єм куща смородини істотно змінюються залежно від елементів агротехнології та погодних умов. Найвищими рослини смородини були за утримання міжрядь під чистим паром і мульчування прикущових смуг соломою, яка зростала з 1,15 м у варіанті без добрив до 1,36 м у варіанті фон + Ріверм 3 % або на 18 %. Залуження міжрядь насаджень смородини істотно знижувало висоту рослин. Проте описана тенденція впливу мульчування та удобрення на цей показник була подібною. Найбільший вплив на висоту рослин під час застосування добрив встановлено за утримування прикущових смуг мульчуванням плівкою. Так, висота зростала з 0,75 м у варіанті без добрив до 1,10 – за внесення N60P90K90 і до 1,21 м – у варіанті фон + Ріверм 3 %. Оптимальний приріст пагонів смородини забезпечує мульчування прикущових смуг соломою на фоні повного мінерального добрива з позакореневим підживленням добривом Ріверм 3 % за утримання міжрядь під чистим паром.
Висновки. Висота рослин, приріст пагонів і об’єм куща смородини істотно змінюються залежно від елементів агротехнології та погодних умов. Утримання ґрунту в міжряддях найбільше впливає на приріст пагонів рослин смородини чорної. За утримання ґрунту під чистим паром приріст пагонів становить 7,5–24,0 м, висота – 1,08–1,29 м, об’єм куща – 0,85–1,22 м3 залежно від застосування добрив. За умови залуження параметри куща смородини становлять відповідно 6,0–15,2 м, 0,76–1,22 м, 0,65–0,99 м3. Застосування добрив дозволяє збільшити приріст пагонів на 16,5 м за утримання ґрунту в міжрядді під чистим паром і на 9,2 м – за умови залуження. В агротехнології смородини чорної оптимально міжряддя утримувати під чистим паром із застосуванням N60P90K90 + Ріверм 3 %.
Посилання
Schmeda-Hirschmann, G., Jimenez-Aspee, F., Theoduloz, C., & Ladio, A. (2019). Patagonian berries as native food and medicine. J. Ethnopharmacol, 241, 111–127.
Jankowska, M., Lozowicka, B., & Kaczynski, P. (2019). Comprehensive toxicological study over 160 processing factors of pesticides in selected fruit and vegetables after water, mechanical and thermal processing treatments and their application to human health risk assessment. Sci Total Environ, 652, 1156–1167.
Laczko-Zold, E., Komlosi, A., Ulkei, T., Fogarasi, E., Croitoru, M., Fulop, I., Domokos, E., Stefanescu, R., & Varga, E. (2018). Extractability of polyphenols from black currant, red currant and gooseberry and their antioxidant activity. Acta Biol Hung, 69(2), 156–169.
Perini, M., Giongo, L., Grisenti, M., Bontempo, L., & Camin, F. (2018). Corrigendum to Stable isotope ratio analysis of different European raspberries, blackberries, blueberries, currants and strawberries. Food Chem, 239, 48–55.
Li, L., Hwang, E., Ngo, H. T. T., Seo, S. A., Lin, P., Gao, W., Liu, Y., & Yi, T. H. (2018). Ribes nigrum L. Prevents UVB-mediated Photoaging in Human Dermal Fibroblasts: Potential Antioxidant and Antiinflammatory Activity. Photochem Photobiol, 94(5), 1032–1039.
Asănică, A., Tudor, V., Sumedrea, D., Teodorescu, R., Peticilă, A., & Iacob, A. (2017). The propagation of two red and black currant varieties by hardwood cuttings combining substrate and rooting stimulators. Horticulture, 11, 175–181.
Gavrilova, V., Kajdžanoska, M., Gjamovski, V., & Stefova, M. (2011). Separation, characterization and quantification of phenolic compounds in blueberries and red and black currants by HPLC-DAD-ESI-MSn. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 59(8), 4009–4018.
Caulet, R. P., Onofrei, O., Morariu, A., Iurea, D., & Gradinaru, G., (2012). Effect of furostanol glycoside treatments in plant material production in currants (Ribes sp.). Horticulture, 54(2), 231–237.
Gehlot, A., Gupta, R. K., Tripathi, A., & Arya, I. D. (2014). Vegetative propagation of Azadirachta indica: effect of auxin and rooting media on adventitious root induction in mini-cuttings. Adv. For. Sci., 1(1), 1–9.
Khudhur, S. A. & Omer, T. J. (2015). Effect of NAA and IAA on Stem Cuttings of Dalbergia Sissoo (Roxb). Journal of Biology and Life Science, 6(2), 208–220
Barik, S. K., Russell, W. R., Moar, K. M., Cruickshank, M., Scobbie, L., Duncan, G., & Hoggard, N. (2019). The anthocyanins in black currants regulate postprandial hyperglycaemia primarily by inhibiting α-glucosidase while other phenolics modulate salivary α-amylase, glucose uptake and sugar transporters. The Journal of nutritional biochemistry, 78, 425–429.
Subash, S., Essa, M. M., Al-Adawi, S., Memon, M. A., Manivasagam, T. & Akbar, M. (2014). Neuroprotective effects of berry fruits on neurodegenerative diseases. Neural Regeneration Research, 9(16), 1557–1566.
Gaiz, A., Kundur, A.R., Colson, N., Shibeeb S., & Singh, I. (2019). Assessment of in vitro Effects of Anthocyanins on Platelet Function. Altern Ther Health Med, 55, 179–186.
Bekatorou, A., Plioni, I., Sparou, K., Maroutsiou, R., Tsafrakidou, P., Petsi, T. & Kordouli E. (2019). Bacterial Cellulose Production Using the Corinthian Currant Finishing Side-Stream and Cheese Whey: Process Optimization and Textural Characterization. Foods, 8(6), 345–359.
Eshchenko, V. О., Kopytko, P. Н., & Opryshko, V. Р. (2005). Osnovy naukovych doslidzhen v agronomii [Basic scientific research in agronomy]. Vinnytsia: Edelveyis. [in Ukrainian
