Ріст і продуктивність енергетичних плантацій верби в умовах Прикарпаття

Автор(и)

  • Ya. D. Fuchylo Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України
  • N. M. Lys Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
  • N. L. Tkachuk Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
  • R. S. Ivanyuk Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України

DOI:

https://doi.org/10.47414/np.27.2019.211175

Ключові слова:

верба енергетична, агротехніка, біометричні показники, продуктивність

Анотація

Мета. Встановити оптимальні показники густоти та норми внесення мінеральних добрив для забезпечення високої продуктивності енергетичних плантацій верби в умовах Прикарпаття.

Методи. Польовий, лабораторний, статистичний.

Результати. Встановлено, що найбільшу висоту пагонів після четвертого року вегетації зафіксовано у варіанті з густотою садіння 18 тис. шт. /га – 6,3–6,6 м. Річний приріст за висотою тут склав 0,9–1,0 м, а діаметр центрального пагона – від 34 до 41 мм. Кількість пагонів на 1 рослину становила 2,1–2,9 шт., а на 1 га – 37,8–52,2 тис. шт. Найбільший діаметр центрального пагона зафіксовано у варіанті з густотою садіння 12 тис. шт./га, де він  був у межах від 39 до 43 мм. Кількість пагонів тут становила 4,2–4,8 шт. на 1 рослину та 50,4–57,6 тис. шт. на 1 га. Внесення мінеральних добрив (N80P300K300.) посприяло збільшенню товщини пагонів до 7 мм. Висота рослин за цього варіанту була на 0,4 м більшою у порівнянні до варіанту без добрив. Найвищу урожайність біомаси енергетичної верби після чотирьох років вегетації (55,9 т/га сухої маси) отримано за густоти 15 тис. шт./га та внесення мінеральних добрив N80P300K300. За четвертий вегетаційний період річний приріст сухої деревної маси становив від 3,4 до 10,6 т/га, у той час, як в середньому за перші три роки – від 10,7 до 16,2 т/га у рік. Це вказує на доцільність трирічного циклу заготівлі біомаси на таких плантаціях. Одноразове внесення мінеральних добрив у дозі N40P300K300 + N40 суттєво сприяло зростанню урожайності всіх варіантів досліду протягом чотирьох років спостережень, забезпечило прибавку урожаю біомаси від 27,8 % за густоти 18 тис. шт./га до 41,5 % за густоти 15 тис. шт./га і позитивно позначилося на рості однорічних пагонів, що виросли зі зрізаних трирічних рослин верби.

Висновки. На дернових опідзолених середньо-суглинкових ґрунтах Прикарпаття найвищу урожайність чотирирічних плантацій верби (55,9 т/га сухої біомаси) отримано за висаджування 15 тис. живців на 1 га, а найменшу – у варіанті з густотою садіння 18 тис. шт./га, що вказує на доцільність висаджування в цих умовах 12–15 тис. живців на 1 га. Оскільки протягом четвертого року приріст пагонів за висотою, діаметром і біомасою значно знижується, порівняно з третім, в досліджуваних умовах доцільно застосовувати трирічний цикл заготівлі біомаси. Одноразове внесення мінеральних добрив у дозі N40P300K300 + N40 забезпечило прибавку урожаю чотирирічних плантацій верби від 27,8 % до 41,5 % і позитивно позначилося на рості наступної генерації плантацій.

Посилання

Dospekhov, B. A. (1985). Metodika polevogo opyta [Methodology of Field Experiences]. Moskow: Agropromizdat. [in Russian].

Fuchylo, Ya. D., Sinchenko V. M., Hanzenko O. M., Humentyk M. Y., Pyrkin V. I., Prysyazhnyuk O.I….Tkachenko A. M. (2018). Metodolohia doslidzhennya enerhetychnykh plantatsiy verb i topol [Methodology for studying of energy plantations of willow and poplar]. Kyiv: Komprint. [in Ukrainian]

Fuchylo, Ya. D., & Sbytna, M. V. (2017). Verby Ukrainy (biolohiia, ekolohiia, vykorystannia) [Willows of Ukraine: biology, ecology, use]. Kyiv: Komprint. [in Ukrainian].

Chmeruk, T. (2018). Trendy alternatyvnoi enerhetyky Ukrainy: vid zanepadu do prohresu [Trends in alternative energy of Ukraine: from decay to progress]. Dzerkalo Tyzhnia. Ukraina [Mirror of the Week. Ukraine]. Retrieved from https://dt.ua/energy_market/trendi-alternativnoyi-energetiki-ukrayini-vid-zanepadu-do-progresu-268117_.html [in Ukrainian].

Aylott, M.J., Casella, E, Tubby, I., Street, N.R., Smith, P., Taylor, G. (2008). Yield and spatial supply of bioenergy poplar and willow short-cutting cycle coppice in the UK. New Phytologist, 178, 358–370.

Caslin, B., Finnan, J., McCracken, A. et al. (2012). Willow Varietal Identification Guide. Carlow, Ireland : Teagasc & AFBI, 2012. 64 p.

Dimitriou, I. & Aronsson, P. (2005). Willows for energy and phytoremediation in Sweden. Swedish University of Agricultural Sciences, Uppsala, Sweden. 2005. 31. P. 47–50.

FAO (2016). Poplars and Other Fast-Growing Trees – Renewable Resources for Future Green Economies. Synthesis of Country Progress Reports. 25 th Session of the International Poplar Commission, Berlin, Federal Republic of Germany, 13-16 September 2016. Working Paper IPC/15. Forestry Policy and Resources Division, FAO, Rome. http://www.fao.org/forestry/ipc2016/en/.

Karlen, D. L., Volk, T. A., Abrahamson, L.P., Buchholz T., Caputo J. & Eisenbies M. (2014). Development and Deployment of Willow Biomass Crops // Cellulosic Energy Cropping Systems. John Wiley & Sons, Ltd, 2014 DOI: 10.1002/9781118676332.ch12http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/9781118676332.ch12/summary?systemMessage=Wiley+Online+Library+will+have+intermittent

Nissim, W. G., Pitre, F. E., Teodorescu & T. I., Labrecque M. (2013). Long-term biomass productivity of willow bioenergy plantations maintained in southern Quebec, Canada // Biomass and Bioenergy. Volume 56, September 2013, Pages 361-369 https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0961953413002778

Report from the commission to the council and the european parliament on the application of Regulation (EEC) No 2080/92 instituting a Community aid scheme for forestry measures in agriculture. Brussels, 28.11.1997 COM(97) 630 final. http://aei.pitt.edu/47273/1/COM_(97)_630_final.pdf

Volk, T. A., Heavey, J. P., & Eisenbies, M. H. (2016). Advances in shrub-willow crops for bioenergy, renewable products, and environmental benefits. Food, Energy and Security, 5, 97–106.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-26

Номер

Розділ

РОСЛИННИЦТВО