Формування продуктивності енергетичних плантацій верби за різних рівнів родючості ґрунту в умовах Західного Полісся

Автор(и)

  • R. V. Shevchuk Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН України
  • H. F. Rovna Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН України
  • Ya. D. Fuchylo Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України
  • B. V. Zelinsky Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН України

DOI:

https://doi.org/10.47414/np.27.2019.211177

Ключові слова:

біоенергетика, енергетична верба (Salix viminalis L.), тип ґрунту, мінеральні добрива, урожайність, суха біомаса

Анотація

Мета. Визначити шляхи підвищення продуктивності енергетичних плантацій верби на низькопродуктивних ґрунтах Західного Полісся та удосконалити технологію їх вирощування.

Методи. Польовий, лабораторний, статистичний.

Результати. На темно-сірому легкосуглинковому ґрунті найбільша висота рослин енергетичної верби були за густоти садіння 20 тис. шт./га. Внесення мінеральних добрив з розрахунку N60P100K100 сприяло збільшенню висоти на 8 см, відносно варіанту без добрив (контроль). Збільшення дози фосфорних і калійних добрив ще на 100 кг д. р. на фоні N60 забезпечило приріст пагонів на 32 см в порівнянні з контролем. За густоти 15 тис. шт./га висота пагонів була дещо меншою – від 290 см на варіанті без добрив до 319 см на варіантах з внесенням мінеральних добрив. Найбільший середній діаметр пагона був у найрідших варіантах ( 10 тис. шт./га) – від 14,4 мм, на варіанті без добрив, до 17,5 мм, на варіанті з внесенням мінеральних добрив з розрахунку N60P200K200..Схожі дані отримано на дерново-підзолистому зв’язнопіщаному ґрунті. Тут також найвищими були рослини за густоти садіння 20 тис. шт./га (від 219 до 240 см). В середньому за три роки вирощування енергетичної верби найбільшу урожайність сухої біомаси 18,2 т/га одержали на темно-сірому легкосуглинковому ґрунті за густоти садіння 20 тис. шт./га. та внесення добрив з розрахунку N60 P200 K200. Внесення мінеральних добрив (N60P200K200) на темно-сірому легкосуглинковому та дерново-підзолистому зв’язно-піщаному ґрунті в 2018 р. забезпечило найбільший приріст врожаю сухої маси верби енергетичної (до контролю) на 4,0–5,5 т/га. Збільшення густоти садіння з 10 тис. шт./га до 20 тис. шт./га сприяло підвищенню урожайності трирічної сухої маси верби з 11,6–15,6 до 18,2–23,7 т/га та з 7,8–10,3 до 9,8–12,5 т/га, за вирощування на темно-сірому легкосуглинковому та дерново-підзолистому зв’язнопіщаному ґрунті, відповідно.

Висновки. За перших три роки вирощування енергетичних плантацій верби в умовах Західного Полісся внесення мінеральних добрив (N60 P200 K200) на темно-сірому легкосуглинковому та дерново-підзолистому зв’язно-піщаному ґрунті забезпечило найбільший приріст врожаю сухої маси – 4,0–5,5 т/га та 2,5–2,7 т/га, відповідно. Підвищенню урожайності також сприяло збільшення густоти садіння з 10 тис. шт./га до 20 тис. шт./га. Найбільшу урожайність сухої біомаси (18,2 т/га у рік) одержано на темно-сірому легкосуглинковому ґрунті за найбільшої густоти садіння (20 тис. шт./га) та внесення максимальної дози добрив (з розрахунку N60P200K200). 

Посилання

Geletukha, G., & Zhelezna, T. (2015). Energy options for agroindustrial complex. The Ukrainian Farmer, 40–44. [in Ukrainian]

Dospekhov B. A. (1985) Methodology of field experience. Moscow: Agropromizdat, 1985.351 p. [in Russian]

Sinchenko, V. M. (Ed.). (2015). Enerhetychna verba: tekhnolohiia vyroshchuvannia ta vykorystannia [Energy willow: technology of cultivation and use]. Vinnytsia: Nilan-LTD. [in Ukrainian]

Ukraine's Energy Strategy for 2030 - http://www.google.com [in Ukrainian]

Fuchylo, Ya. D., Sinchenko V. M., Hanzenko O. M., Humentyk M. Y., Pyrkin V. I., Prysyazhnyuk O.I….Tkachenko A. M. (2018). Metodolohia doslidzhennya enerhetychnykh plantatsiy verb i topol [Methodology for studying of energy plantations of willow and poplar]. Kyiv: Komprint. [in Ukrainian]

Prospects for bioenergy development in Ukraine – http://ecotown.com.ua/news/Perspektyvy-rozvytku-bioenerhetyky-v-Ukrayini

Fuchylo, Ya. D., Sbytna M.V. (2017) Willow of Ukraine: biology, ecology, use. K.: Comprint, 2017. 259 p.

Caslin, B., Finnan, J., McCracken, A. et al. (2012). Willow Varietal Identification Guide. Carlow, Ireland : Teagasc & AFBI, 2012. 64 p.

El Bassam N. (2010). Handbook of Bioenergy Crops. A Complete Reference to Species, Development and Applications. London ; Washington, DC : Earthscan, 2010. 544 p.

Karlen, D. L., Volk, T. A., Abrahamson, L.P., Buchholz T., Caputo J. & Eisenbies M. (2014). Development and Deployment of Willow Biomass Crops // Cellulosic Energy Cropping Systems. John Wiley & Sons, Ltd, 2014 DOI: 10.1002/9781118676332.ch12http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/9781118676332.ch12/summary?systemMessage=Wiley+Online+Library+will+have+intermittent

Nissim, W. G., Pitre, F. E., Teodorescu & T. I., Labrecque M. (2013). Long-term biomass productivity of willow bioenergy plantations maintained in southern Quebec, Canada // Biomass and Bioenergy. Volume 56, September 2013, Pages 361-369 https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0961953413002778

Report from the commission to the council and the european parliament on the application of Regulation (EEC) No 2080/92 instituting a Community aid scheme for forestry measures in agriculture. Brussels, 28.11.1997 COM(97) 630 final. http://aei.pitt.edu/47273/1/COM_(97)_630_final.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-26

Номер

Розділ

РОСЛИННИЦТВО