Фотосинтетичні параметри гібридів сорго цукрового залежно від ширини міжрядь, норми висіву та обробки регулятором росту в умовах Центрального Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.47414/np.26.2018.211219Ключові слова:
Sorghum saccharatum (L.) Moench., густота рослин, ширина міжрядь, вміст хлорофілу, площа листкової поверхні, чиста продуктивність фотосинтезу, ККД ФАРАнотація
Мета. Установити ефективність вирощування різних гібридів сорго цукрового в разі застосування регулятора росту Вимпел 2 за передпосівної обробки ним насіння та використання по вегетації за комплексного поєднання з факторами ширини міжрядь та густоти посівів.
Методи. У досліді застосовували гібриди сорго цукрового ‘Довіста’ та ‘Гулівер’, які висівали з шириною міжрядь 45 та 70 см із густотою 150, 200 та 250 тис. шт./га. Для визначення коефіцієнту використання ФАР користувались довідниковими матеріалами для північно-кліматичного регіону. Для Київської області середньомісячне надходження ФАР становить у травні 30,2, червні – 32,3, липні – 32,3, серпні – 27,2, вересні – 19,3 кДж/см2.
Результати. Максимальна площа листкової поверхні в досліді була у фазі молочної стиглості зерна сорго. Так, рослини гібрида ‘Довіста’ формували на рівні 42,2–50,6 тис. м2/га, а в гібрида ‘Гулівер’ відповідно 43,2–51,6 тис. м2/га. У фазі молочної стиглості сорго цукрового вплив стимулятора росту на ріст і розвиток рослин зменшився й основна різниця в площі листкової поверхні була на варіантах з густотою 200 тис. шт./га. Так, порівняно з контролем, у гібрида ‘Довіста’ за вирощування з шириною міжрядь 45 см різниця була 4,2 тис. м2/га, а за ширини міжрядь 70 см – 2,1 тис. м2/га, а в гібрида ‘Гулівер’ відповідно 1,8 та 0,2 тис. м2/га. За збільшення норми висіву відбувалося підвищення вмісту хлорофілу b по варіантах досліду. Загалом його вміст зростав за обробки препаратом Вимпел 2 в розрізі суми хлорофілів пропорційно збільшенню вмісту хлорофілу а. Однак, на контрольних варіантах гібрида ‘Довіста’ за ширини міжрядь 45 см та зростання густоти рослин з 150 до 250 тис. шт./га вміст у листках сорго хлорофілу b збільшився з 2,4 до 2,7 мг/кг сухої речовини, а за ширини міжрядь 70 см відповідно з 2,5 до 2,8 мг/кг сухої речовини. Аналогічно для гібрида ‘Гулівер’ за ширини міжрядь 45 см та збільшення густоти рослин з 150 до 250 тис. шт./га вміст хлорофілу b зріс з 2,2 до 2,7 мг/кг сухої речовини, а за ширини міжрядь 70 см з 2,5 до 2,9 мг/кг сухої речовини відповідно. На етапі вихід в трубку – викидання волоті ефективність накопичення сухої речовини фотосинтетичним апаратом сорго в середньому по досліду становила 3,81 г/м2 за добу, а от гібрид ‘Довіста’ формував 3,78 г/м2 за добу, ‘Гулівер’ – 3,84 г/м2 за добу сухої речовини. За вирощування рослин сорго цукрового обох досліджуваних гібридів з нормою висіву 200–250 тис. шт./га та обробки насіння стимулятором росту Вимпел 2 отримані максимальні значення КПД ФАР. Так, за ширини міжрядь 45 см у гібрида ‘Довіста’ ця величина була на рівні 3,5 %, а в гібрида ‘Гулівер’ – 4,2 %.
Висновки. У фазі молочної стиглості зерна сорго за застосування стимулятора росту Вимпел 2 максимальні показники площі листкової поверхні в досліді формувались у гібрида ‘Довіста’ за вирощування із шириною міжрядь 70 см та густотою 200 тис. шт./га – 40,8 тис. м2/га, а в гібрида ‘Гулівер’ відповідно 38,0 тис. м2/га. Вміст суми хлорофілів а і b у фазі викидання волоті в середньому становив: для гібрида ‘Довіста’ – 9,0 мг/кг без застосування регулятора росту та 9,3 мг/кг сухої речовини із застосуванням препарату Вимпел 2, у гібрида ‘Гулівер’ – 8,9 і 9,5 мг/кг відповідно. Максимальні показники накопичення сухої речовини одиницею площі листкової поверхні були за норми висіву 250 тис. шт./га та ширини міжрядь 45 см і обробки насіння стимулятором росту Вимпел 2. За таких умов рослини гібрида ‘Довіста’ формували 6,6 г/м2, а ‘Гулівер’ – 10,9 г/м2 за добу сухої речовини. Максимальні значення КПД ФАР були отримані за вирощування рослин сорго цукрового з нормою висіву 250 тис. шт./га та застосування стимулятора росту Вимпел 2 та ширини міжрядь 45 см у гібрида ‘Довіста’ – 5,2 %, а в гібрида ‘Гулівер’ – 4,7 %.
Посилання
Nichiporovich, A. A. (1966). Fotosintez i urozhay [Photosynthesis and yield] (pp. 6–15). Moscow: Kolos. [in Russian]
Evchuk M.V. (2013). The effect of biologically active preparations on the productivity of grain sorghum. Nauchnyy zhurnal KubGAU [Scientific Journal of KubSAU], 94(10). Retrieved from http://ej.kubagro.ru/2013/10/pdf/01.pdf [in Russian]
Ustenko, G. P. (1963). Photosynthetic activity of plants in crops as a basis for the formation of high yields. In Fotosintez i voprosy produktivnosti rasteniy [Photosynthesis and plant productivity issues] (pp. 37–69). Moscow: AN SSSR. [in Russian]
Helemskiy, M. Z., & Kryakvina, S. P. (1987). Once again about sugar sorghum. Saharnaya promyishlennost [Sugar industry], 9, 53–55. [in Russian]
Chubko, O. (2007). Sorghum: a unique culture. Ahrosektor [Agrosector], 5, 22–24. [in Ukrainian]
Shapoval, A. G. (1931). Sorgo [Sorghum]. Moscow: Selhozgiz. [in Russian]
Shilin, A. V., & Melihov, V. V. (2007). Effective use of the reclamation fund in ensuring the sustainable development of the agricultural sector in the arid zone of Russia. In Nauchnyie osnovyi effektivnosti ispolzovaniya oroshaemyih zemel aridnyih territoriy Rossii [The scientific basis for the efficient use of irrigated land in the arid territories of Russia] (pp. 9–12). Volgograd: N.p. [in Russian]
Edvards, Dzh., & Woker, D. (1986). Fotosintez S3 i S4 rasteniy: mehanizmyi i regulyatsiya [Photosynthesis of C3 and C4 plants: mechanisms and regulation]. Moscow: Mir. [in Russian]
Barabash, O. Yu., Taranenko, L. K., & Sych, Z. D. (2005). Biolohichni osnovy ovochivnytstva [Biological basics of vegetable growing] (pp. 119–132). Kyiv: N.p. [in Ukrainian]
Ermantraut, E. R., Prysiazhniuk, O. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statystychnyi analiz ahronomichnykh doslidnykh danykh v paketi Statistica 6.0 [Statistical analysis of agronomic study data in the Statistica 6.0 software suite]. Kyiv: PolihrafKonsaltynh. [in Ukrainian]
Metlin, V. V. (1986). Indicators of photosynthetic activity of varieties and hybrids of sorghum and maize. In Intensivnaya tehnologiya vozdelyivaniya i ispolzovaniya sorgo [Intensive technology of cultivation and use of sorghum] (pp. 80–84). Zernograd: N.p. [in Russian]
Gavrilenko, V. F., Ladyigina, M. E., & Handobina, L. M. (1975). Bolshoy praktikum po fiziologii rasteniy. Fotosintez. Dyihanie [Great workshop on plant physiology. Photosynthesis. Breath]. Moscow: Vysshaya shkola. [in Russian]
Hrytsaienko, Z. M., Hrytsaienko, A. O., & Karpenko, V. P. (2003). Metody biolohichnykh ta ahrokhimichnykh doslidzhen roslyn ta gruntiv [Methods of biological and agrochemical studies of plants and soils]. Kyiv: Nichlava. [in Ukrainian]
Nichiporovich, A. A., Stroganova, L. E., & Vlasova, M. P. (1961). Fotosinteticheskaya deyatelnost rasteniy v posevah [Photosynthetic activity of plants in crops]. Moscow: AN SSSR. [in Russian]
Nichiporovich, A. A. (1980). Photosynthetic activity of plants as the basis of their productivity in the biosphere and agriculture. In Fotosintez i produktivnyiy protsess [Photosynthesis and productive process] (pp. 5–28). Moscow: N.p. [in Russian]
Okonov, M. M. (1994). Growth and photosynthetic activity of forage crops depending on the level of nutrition. In Biologiya i tehnologiya vozdelyivaniya selskohozyaystvennyih kultur v intensivnom zemledelii Kalmyikii [Biology and technology of crop cultivation in intensive Kalmykia agriculture] (pp. 4–9). Elista: N.p. [in Russian]
