Фотосинтетичний потенціал посівів сорго цукрового в умовах Центрального Лісостепу України

Автор(и)

  • L. I. Storozhyk Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, Україна
  • O. V. Muzyka Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.47414/np.25.2017.216870

Ключові слова:

Sorghum saccharatum (L.) Moench., густота стояння рослин, ширина міжрядь, фотосинтетичний потенціал посіву, площа листкової поверхні, вміст сухої речовини в рослинах

Анотація

Мета. Виявити особливості формування фотосинтетичної продуктивності посівів сорго цукрового залежно від ширини міжрядь та густоти стояння рослин в умовах Центрального Лісостепу України.

Методи. Предметом дослідження були гібриди сорго цукрового ‘Довіста’ та ‘Гулівер’, які висівали з шириною міжрядь 45 та 70 см. Після появи повних сходів  на дослідних ділянках формували різні варіанти густоти стояння рослин – 150, 200 та 250 тис. шт./га. У польових дослідах визначали площу листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал посівів сорго цукрового (за методикою А. А. Ничипоровича, 1982), а також вміст у рослинах сухої речовини (за методикою З. М. Грицаєнко та ін., 2003).

Результати. Площа листкової поверхні сорго цукрового залежно від норми висіву та ширини міжрядь досягала максимуму у фазі викидання волоті. Зі збільшенням норми висіву насіння з 150 до 250 тис. шт./га відповідно збільшувалася й площа листків: у гібрида ‘Довіста’ з 7,5 до 9,2 тис. м2/га, у гібрида ‘Гулівер’ з 6,8 до 9,0 тис. м2/га. Максимальну площу листкової поверхні в період достигання зерна у гібрида ‘Довіста’ фіксували за норми висіву 250 тис. насінин на 1 га і ширині міжрядь 70 см – 37 тис. м2/га; у гібрида ‘Гулівер’ за аналогічної норми висіву й ширині міжрядь 45 см цей показник становив 35,9 тис. м2/га. У варіантах з широкорядними посівами і нормою висіву 250 тис. шт./га фотосинтетичний потенціал становив 2140 тис. м2/га×діб. Загалом за період вегетації рослин від фази кущення до молочної стиглості цей показник у гібрида ‘Довіста’ досягав 3212 тис. м2/га×діб, у гібрида ‘Гулівер’ – 2986 тис. м2/га×діб. Фотосинтетичний потенціал у рослин гібрида ‘Довіста’ за норми висіву 150 тис. шт./га у посівах з міжряддю 45 см становив від 98,9 до 2337 тис. м2/га×діб, у гібрида ‘Гулівер’ – від 96,4 до 2242 тис. м2/га×діб відповідно. Показники чистої продуктивності у рослин сорго були найвищими у період кущіння – вихід у трубку і досягали в гібрида ‘Довіста’ 26,4 г/м2×добу, у гібрида ‘Гулівер’ – 20,5 г/м2×добу. Максимальне накопичення сухої речовини встановлено у фазі молочної стиглості культури. Продуктивнішим за збором сухої речовини з одиниці площі виявився гібрид ‘Довіста’ – 1341 г/м2; гібрид ‘Гулівер’ за цим показником дещо поступався – 1335 г/м2.

Висновки. Від темпів наростання площі листкової поверхні рослин сорго цукрового та фотосинтетичного потенціалу в усі періоди вегетації напряму залежить чиста продук-тивність фотосинтезу. Використання фотосинтетичної активної радіації сприяє формуванню більшої вегетативної маси, яка досягає максимуму за ширини міжрядь 70 см у період викидання волоті–цвітіння рослин і поступово знижується у наступні фази росту й розвитку.

Посилання

Makarov, L. Kh. (2006). Sorhovi kultury [Sorghum crops]. Kherson: Ailant. [in Ukrainian]

Storozhyk, L. I. (2013). Content of chloroplasts in leaves of sugar sorghum plants and their role in the process of photosynthesis. Nauk. pracì Ìnst. bìoenerg. kulʹt. cukrov. burâkìv [Scientific Papers of the Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet], 19, 114–118. [in Ukrainian]

Musiienko, M. M. (2005). Fiziolohiia roslyn [Plant physiology]. (2nd ed., rev.). Kyiv: Lybid. [in Ukrainian]

Nichiporovich, A. A. (1982). Physiology of photosynthesis and plant productivity. In A. A. Nichiporovich (Ed.), Fiziologiya fotosinteza [Physiology of photosynthesis] (pp. 7–33). Moscow: Nauka. [in Russian]

Sinyagin, I. I. (1975). Ploshchad' pitaniya rasteniy [Area of plant nutrition]. Moscow: Rossel'khozizdat. [in Russian]

Schreiber, U., Schliwa, W., & Bilger, W. (1986). Continuous recording of photochemical and non-photochemical chlorophyll fluorescence quenching with a new type of modulation fluorometer. Photosynth. Res., 10(1–2), 51–62. doi: 10.1007/BF00024185

Dospekhov, B. A. (1985). Metodika polevogo opyta (s osnovami statisticheskoy obrabotki rezul'tatov issledovaniy) [Methods of field experiment (with the basics of statistical processing of research results)]. (5nd ed., rev.). Moscow: Agropromizdat. [in Russian]

Volkodav, V. V. (Ed.). (2001). Metodyka derzhavnoho sortovyprobuvannia silskohos-podarskykh kultur. Vyp. 2. Zernovi, krupiani ta zernobobovi kultury [The method of state variety testing of agricultural crops. Vol. 2. Grain, cereals and leguminous plants]. Kyiv: Alefa. [in Ukrainian]

Hrytsaienko, Z. M., Hrytsaienko, A. O., & Karpenko, V. P. (2003). Metody biolohichnykh ta ahrokhimichnykh doslidzhen roslyn i gruntiv [Methods of biological and agrochemical studies of plants and soils]. Hrytsaienko, Z. M. (Ed.). Kyiv: Nichlava. [in Ukrainian]

Ermantraut, E. R., Prysiazhniuk, O. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statystychnyi analiz ahronomichnykh doslidnykh danykh v paketi STATISTICA 6.0 [Statistical analysis of agronomic study data in the Statistica 6.0 software suite]. Kyiv: PolihrafKonsaltynh. [in Ukrainian]

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-12-28

Як цитувати

Storozhyk, L. I., & Muzyka, O. V. (2017). Фотосинтетичний потенціал посівів сорго цукрового в умовах Центрального Лісостепу України. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків, (25), 79–85. https://doi.org/10.47414/np.25.2017.216870

Номер

Розділ

РОСЛИННИЦТВО