Ріст і продуктивність енергетичних плантацій тополі в умовах Західного Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.47414/np.25.2017.216872Ключові слова:
Populus L., енергетичні плантації, культивари, здерев’янілі живці, відпад, запас стовбурової деревини, вік ротації плантацій, вихід енергії з 1 гаАнотація
Мета. Вивчити особливості росту 9-річних енергетичних плантацій чотирьох клонів тополі на свіжих сірих лісових ґрунтах Західного Лісостепу з огляду на доцільність їх вирощування для отримання енергетичної сировини та встановити оптимальний вік її заготівлі.
Методи. Дослідні енергетичні плантації були створені однорічними живцями клонів тополі ‘Дружба’ (P. trichocarpa × P. laurifolia), ‘Канадська × Бальзамічна’ (P. deltoides × P. balsamifera), ‘Стрілоподібна’ (P. ×euramericana × P. pyramidalis) і ‘Тронко’ (P. ×euramericana). Ґрунт – сірий лісовий свіжий. Розміщення садивних місць – 2,0×0,8 м.
Результати. Найвищою збереженістю рослин у 7-річному віці відзначалися ‘Тронко’ (88 %) і ‘Дружба’ (86 %), найменшою – ‘Канадська × Бальзамічна’ – 78 %. Найбільшу середню висоту дерев мав культивар ‘Дружба’ (10,3±0,33 м). Решта клонів за висотою практично не відрізнялися. Найбільший середній діаметр дерев (7,4±0,33 см) зафіксовано в клону ‘Канадська × Бальзамічна’, який мав найменшу збереженість. Найвищим запасом відзначалися деревостани ‘Канадська’ × ‘Бальзамічна’ (113 м3/га) і ‘Дружба’ (122 м3/га). Таким чином, 7-річні насадження продукували від 13,3 до 17,4 м3/га деревини в рік. За наступні 2 роки відбувся значний випад дерев клонів ‘Тронко’ і ‘Канадська × Бальзамічна’, що негативно позначилось на показниках їх запасу. Найвищим запас був у клону ‘Дружба’ – 139 м3/га. Середня зміна запасу та загальної продуктивності всіх клонів виявилися меншими у віці 9 років порівняно з 7-річними, що вказує на те, що в досліджуваних умовах оптимальний вік вирубування деревостанів тополі густотою близько 6 тис. шт./га становить 6–7 років. При цьому, насадження клону ‘Дружба’ мають запас 122 м3/га, ‘Канадська × Бальзамічна’ – 113, ‘Тронко’ – 105,‘Стрілоподібна’ – 93 м3/га, або від 96,7 до 127,9 МДж енергії на 1 га в рік.
Висновки. На сірих лісових ґрунтах Західного Лісостепу доцільно створювати енергетичні плантації всіх чотирьох досліджуваних клонів з віком ротації 6–7 років. Найвищими показниками продуктивності відзначався культивар ‘Дружба’, 7-річне насадження якого в середньому за 1 рік накопичувало 17,4 м3/га деревини, що еквівалентно 8,74 т вугілля, 3,08 т дизельного пального чи 2,56 т природного газу.
Посилання
Report from the commission to the council and the european parliament on the application of Regulation (EEC) No 2080/92 instituting a Community aid scheme for forestry measures in agriculture. Brussels, 28.11.1997 COM(97) 630 final. URL: http://aei.pitt.edu/47273/1/COM_(97)_630_final.pdf
Arabatzis, G., Christopoulou, O., & Soutsas, K. (2006). The EEC Regulation 2080/92 about forest measures in agriculture: the case of poplar plantations in Greece. Int. J. Ecodynamics, 1(3), 245–257.
FAO (2016). Poplars and Other Fast-Growing Trees – Renewable Resources for Future Green Economies. Synthesis of Country Progress Reports. 25th Session of the International Poplar Commission, Berlin, Federal Republic of Germany, 13–16 Sept. 2016. Working Paper IPC/15. Forestry Policy and Resources Division, FAO, Rome. Retrieved from http://www.fao.org/forestry/45094-08e1e5bf441bc41bb139e66da0915f2c.pdf
Redko, G. I. (1975). Biologiia i kultura topolei [Biology and culture of poplars]. Leningrad: Izd-vo Leningr. un-ta. [in Russian]
Fuchylo, Ya. D. (2011). Plantatsiine lisovyroshchuvannia: teoriia, praktyka, perspektyvy [Forest plantations: theory, practice, and perspectives]. Kyiv: Lohos. [in Ukrainian]
Fuchylo, Ya. D., Litvin, V. M., & Sbytna, M. V. (2012). Plantatciyne vyroshchuvannia topoli v umovakh Kyivskoho Polissia [Plantation poplar cultivation under the conditions of Kyiv Polissia]. Kyiv: Lohos. [in Ukrainian]
Bratovich, R., Marlats, R. M., & Mikelaites, H. (1996). Relación juvenil-adulto de crecimientos en alturas, diámetros y volúmenes de clones provenientes de cruzamientos controlados Ínter e intraespecíficos de Populus sp. Revista Fac. Agron. Univ. Nac. La Plata, 101(1), 7–13.
Ilsted, B. (1994). Breeding strategy for poplar in Sweden. Norw. J. Agr. Sci., 18, 39–45.
Verlinden, M. S., Broeckx, L. S., Van den Bulcke, J., Van Ackerb, J., & Ceulemansa, R. (2013). Comparative study of biomass determinants of 12 poplar (Populus) genotypes in a high-density short-rotation culture. For. Ecol. Manage., 307, 101–111. doi: 10.1016/j.foreco.2013.06.062
Cizkova, L., Cizek, V., & Bajajova, H. (2010). Growth of hybrid poplars in silviculture at the age of 6 years. J. For. Sci., 56, 451–460.
Jamnická, G., Petrášová, V., Petráš, R., Mecko, J., & Oszlányi, J. (2014). Energy production of poplar clones and their energy use efficiency. Biogeosci. For., 7, 150–155. doi: http://www.sisef.it/iforest/contents/?id=ifor0978-007">10.3832/ifor0978-007
Karacic, A., & Weih, M. (2006). Variation in growth and resource utilisation among eight poplar clones grown under different irrigation and fertilisation regimes in Sweden. Biomass and Bioenergy, 30(2), 115–124. doi: 10.1016/j.biombioe.2005.11.007
Klasnja, B., Orlovic, S., & Galic, Z. (2012). Energy potential of poplar plantation in two spacing and two rotation. Sumarski list, 3–4(CXXXVI), 161–167.
Verlinden, M. S., Broeckx, L. S., & Ceulemans, R. (2015). First vs. second rotation of a poplar short rotation coppice: Above-ground biomass productivity and shoot dynamics. Biomass and Bioenergy, 73, 174–185. doi: 10.1016/j.biombioe.2014.12.012
Čfzek, V., Mařák, I., & Mottl, J. (1993). Vysledky ovĕřovani sortimentu topolu ve Slezske nĩĩini. Zpr. Les. Vyzk., 38(4), 6–9.
Kutsokon, N. K., Jose, S., & Holzmueller, E. (2014). A global analysis of temperature effect on Populus plantation production potential. Amer. J. Plant Sci., 6(1), 23–33. doi: 10.4236/ajps.2015.61004
Kohán, Š. (1993). Hodnotenie rozličnych klonov topolov v oblasti Latorice na. Východo-sloveskej nisine. Zpr. Les. vyzk., 38(4), 9–12.
Nikitin, K. E. (Ed.). (1984). Sortimentnye tablitsy dlya taksatsii lesa na korniu [Assortment tables for forest examination]. Kiev: Urozay. [in Russian]
Icka, P., Damo, R., & Icka, E. (2016). Paulownia Tomentosa, a Fast Growing Timber. Annals “Valahia” University of Targoviste – Agriculture, 10(1), 14–19. doi: 10.1515/agr-2016-0003
