Особливості формування врожайності міскантусу гігантського за спільної вегетації з бур’янами
DOI:
https://doi.org/10.47414/np.25.2017.216877Ключові слова:
міскантусу, бур’яни, урожайність, вміст сухої речовини в рослинах, вихід біопаливаАнотація
Мета. Вивчити особливості забур’янення посівів міскантусу гігантського та оцінити рівень його продуктивності за різної тривалості спільної вегетації з бур’янами. Методи. Польові, лабораторні. Результати. Досліджено гостроту конкурентних відносин у посівах міскантусу гігантського у перший рік вегетації. Рослини міскантусу формують розгалужену кореневу систему, тому прекрасно почувають себе на деградованих, піщаних та супіщаних ґрунтах. Однак у перший рік міскантус росте повільно і потребує інтенсивного захисту від бур’янів. Встановлено, що за період з 10.06 по 10.07 максимальний приріст біомаси на одиницю площі формували рослини таких видів, як лобода біла (151,0 г/м2) та гірчиця польова (126,0 г/м2), а от варіабельність приросту маси бур’янів загалом по строку обліку становить 107,4 %, що відповідає дуже великій варіації ознаки. У період з 10.07 по 10.08 максимальна інтенсивність приросту спостерігалася в таких видів, як просо півняче – 347,0 г/м2, щириця звичайна – 257,0, мишій сизий – 199,0, лобода біла – 172,0, гірчак почечуйний – 172,0 г/м2. Збільшення тривалості періоду спільної вегетації посівів культури з бур’янами до 10.06, у роки проведення досліджень сприяло формуванню маси бур’янів в середньому до 331 г/м2 і надалі середній рівень урожайності міскантусу гігантського становив 288,9 г/м2, або був нижчим за показники на ділянках контролю, де рослини культури вегетували без впливу бур’янів на 29 %. Між накопиченням вегетативної маси бур’янів та тривалістю їх спільної вегетації з міскантусом спостерігається дуже сильний кореляційний зв’язок – r = 0,94. Закономірним з погляду зміни рівня продуктивності рослин є і зміна накопичення вегетативної маси міскантусом гігантським залежно від тривалості спільної вегетації з бур’янами. За таких умов рівняння має сильний обернений кореляційний зв’язок – r = -0,86. Висновки. За оптимальних умови вирощування посіви міскантусу першого року можуть сформувати 1,82 т/га сухої біомаси, що відповідає збору твердого біопалива на рівні 2,00 т/га та виходу енергії 33,9 ГДж/га. За присутності впродовж 60 діб бур’янів у посівах міскантусу вихід твердого біопалива суттєво знижується – до 1,43 т/га, що відповідає збору 24,3 ГДж/га енергії.Посилання
Melnychuk, M. D., Dubrovin, V. O., Myronenko, V. H., Polishchuk, V. M., Kravchuk, V. I., Hrynko, P. V., & Burylko, A. V. (2011). Kompleksni enerhooshchadni systemy vyrobnytstva i vykorystannia tverdykh ta ridkykh biopalyv v umovakh APK: Rekomendatsii dlia ahropromyslovykh pidpryiemstv Ukrainy [Complex energy-saving systems of production and use of solid and liquid biofuels under the conditions of the agroindustrial complex: Recommendations for agro-industrial enterprises of Ukraine]. Kyiv: Ahrar Media Hrup. [in Ukrainian]
Taran, V. V., Magomedov, A.-N. D., & Ponomarenko, P. L. (2010). Production of renewable energy sources in the EU countries. Vestnik Instituta druzhby narodov Kavkaza “Teoriya ekonomiki i upravleniya narodnym khozyaystvom” [Bulletin Peoples' Friendship Institute of the Caucasus “The economy and national economy management”], 2, 195–205. [in Russian]
Krasuska, E., & Rosenqvist, H. (2012). Economics of energy crops in Poland today and in the future. Biomass & Bioenergy, 38, 23–33. doi: 10.1016/j.biombioe.2011.09.011
Walker, D. A. (2009). Biofuels, facts, fantasy, and feasibility. J. Appl. Phycol., 21(5), 509–517. doi: 10.1007/s10811-009-9446-5
Chou, C.-H. (2009). Miscanthus plants used as an alternative biofuel material: The basic studies on ecology and molecular evolution. Renew. Energy., 34(8), 1908–1912. doi: 10.1016/j.renene.2008.12.027
Gushchina, V. A., Borisova, E. N., & Lyulina, M. V. (2015). Responsiveness of a miskantus huge on means of protection of plants from weeds. In Vklad molodykh uchenykh v innovatsionnoe razvitie APK Rossii: sb. mater. Mezhdunar. nauchno-prakt. konf. molodykh uchenykh [Contribution of young scientists to innovative development of agrarian and industrial complex of Russia: collection of materials of the Int. Sci. and Practical Conf. of young scientists] (Vol. 1, pp. 30–32). Oct. 22–23, 2015, Penza, Russia. [in Russian]
Trybel, S. O. (Ed.). (2001). Metodyka vyprobuvannia i zastosuvannia pestytsydiv [Methods of testing and use of pesticides]. Kyiv: Svit. [in Ukrainian]
Burda, R. I., Vlasova, N. L., Myroska, N. V., & Tkach, Ye. D. (2004). Naukovi nazvy polovykh burianiv. Dovidnyk [Scientific names of field weeds. A guide]. Kyiv: N.p. [in Ukrainian]
