Стабілізація тетраплоїдних ліній запилювачів буряків цукрових за плоїдністю та їх оцінка за господарсько-цінними ознаками
DOI:
https://doi.org/10.47414/np.24.2016.216896Ключові слова:
запилювачі, тетраплоїдний рівень, комбінаційна здатність, продуктивність, технологічна якістьАнотація
Мета. Вивчення ефективності послідовних доборів при стабілізації плоїдності, оцінка тетраплоїдних запилювачів білоцерківської селекції за комбінаційною здатністю по урожайності і цукристості та визначення їх фенотипового прояву у гібридів цукрових буряків.
Методи. Метод колхіцинування для переведення диплоїдних ліній на тетраплоїдний рівень. Цитологічний аналіз плоїдності тетраплоїдних ліній з негативним добором рослин ди- і триплоїдного рівня. Топкросні схрещування тетраплоїдних запилювачів з пилкостерильними формами різного походження. Дисперсійний аналіз визначення часток впливу на мінливість урожайності і цукристості топкросних гібридів цукрових буряків та визначення ефектів комбінаційної здатності. Вихідний матеріал – тетраплоїдні лінії запилювачі поколінь С3–С5 колекції Білоцерківської дослідно-селекційної станції, що походять із місцевих поліплоїдних багатонасінних популяцій буряків.
Результати. На отриманих методом колхіцинування тетраплоїдних лініях запилювачах цукрових буряків проводили стабілізацію плоїдності. Цитологічний контроль плоїдності показав, що індивідуальний добір був ефективним від покоління до покоління. У поколінні С5 було отримано 98,8–100 % рослин з подвійним геномом. Кращі номери було включено у топкросні схрещування з пилкостерильними тестерами різних генплазм для формування експериментальних ЧС гібридів триплоїдного рівня на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності і вивчення генетичного контролю ознак урожайності й цукристості. Визначена продуктивність топкросних гібридів, на основі чого розрахована комбінаційна здатність. Достовірно найвищою ЗКЗ за врожайністю характеризувалася лінія 1007, за цукристістю – лінія 1013. Гібриди, створені за їх участю, за результатами станційного сортовипробування мали найвищі показники виходу цукру на заводі – 111,7 та 117,0 % відповідно порівняно із груповим стандартом. На формування урожайності тетраплоїдні запилювачі мали більшу частку впливу, ніж для формування цукристості.
Висновки. На Білоцерківській дослідно-селекційній станції на всіх етапах селекційного опрацювання проводиться цитологічний контроль плоїдності багатонасінних тетраплоїдних запилювачів. Встановлено, що індивідуальний добір за плоїдністю є ефективним: кількість тетраплоїдних форм зростала у середньому від 66,3 % у поколінні С3 до 98,8 % у поколінні С5. Кількість триплоїдних рослин у популяції тетраплоїдних форм високих генерацій залежала від генотипу, проте не перевищувала 3 %. Вагома роль у детермінації врожайності у топкросних ЧС гібридів, створених на основі кращих тетраплоїдних запилювачів білоцерківської селекції, належить ефектам взаємодії компонентів схрещування (31 %), а цукристості – 39 %. Внесок тетраплоїдного компонента для формування врожайності оцінювався у 35 %, тоді як для формування цукристості переважаючий вплив спричиняв материнський компонент (54 %). Виділено 10 перспективних гібридних комбінацій. Комбінації ЧС Іван.27806 × зап. 1007 та ЧС Улад. 28865 × зап. 1013 мали високий генетично обумовлений рівень виходу цукру, що становив відповідно 111,7 та 117,0 % групового стандарту. Для отримання високопродуктивних триплоїдних ЧС гібридів необхідно вести комплексу селекцію тетраплоїдного компонента за комбінаційною здатністю, технологічною якістю коренеплодів з постійним контролем його плоїдності.
