Особливості росту дворічних енергетичних плантацій деяких сортів верби прутовидної в умовах Центрального Лісостепу

Анотація

Мета. Дослідити особливості росту енергетичних плантацій сортів верби прутовидної (Salix viminalis L.) ‘Tora’ та ‘Тернопільська’ за різних варіантів розміщення садивних місць в умовах північної частини Центрального Лісостепу України.

Методи. Польовий, лабораторний, статистичний.

Результати. Дослідні плантації були створені навесні 2015 року висаджуванням живців двома спареними рядами з відстанню між ними 0,75 м та міжряддями 1,50 і 2,50 м. Було використано три варіанти густоти садіння: 12, 15 і 18 тис. шт. живців на 1 га. Після двох років вирощування отримано високі показники збереженості рослин. Максимальний середньодобовий приріст рослин за висотою спостерігався у травні–липні. В більшості варіантів досліду рослини сорту ‘Tora’ переважали вербу ‘Тернопільська’ за висотою кущів і діаметром найбільших пагонів.

Висновки. Приживлюваність і збереженість живців обох досліджуваних сортів верби прутовидної на вилугуваних чорноземах Центрального Лісостепу за перші два вегетаційні періоди виявилася приблизно однаковою – в межах від 85 до 98 %. У рослин сорту ‘Tora’, незалежно від схеми садіння живців, з одного живця у середньому формувалося 2,2–2,3 шт. пагонів, а у верби ‘Тернопільська’ – від 4,2 до 7,7 шт. На початку обох вегетаційних періодів вищою інтенсивністю росту відзначались рослини сорту ‘Тернопільська’, але вже починаючи з травня перевага за показником середньодобового приросту переходила до рослин сорту ‘Tora’, висота яких після другого року вирощування становила 445,4–493,3 см, а у ‘Тернопільська’ – лише 339,0–451,8 см. Середні діаметри найбільших пагонів при цьому становили від 27,3 до 33,8 мм у рослин сорту ‘Tora’ і від 19,5 до 25,0 мм – у ‘Тернопільська’. Показники росту плантацій обох сортів у більшості дослідних варіантів виявилися вищими у разі використання ширини міжрядь 1,50 м і за меншої початкової густоти плантацій.