Особливості росту дворічних енергетичних плантацій деяких сортів верби прутовидної в умовах Центрального Лісостепу

Автор(и)

  • Ya. D. Fuchylo Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, Україна
  • V. M. Sinchenko Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, Україна
  • H. A. Melnychuk Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.47414/np.24.2016.216917

Ключові слова:

відновлювальні джерела енергії, верба, схема розміщення садивних місць, висота, діаметр, середньодобовий приріст

Анотація

Мета. Дослідити особливості росту енергетичних плантацій сортів верби прутовидної (Salix viminalis L.) ‘Tora’ та ‘Тернопільська’ за різних варіантів розміщення садивних місць в умовах північної частини Центрального Лісостепу України.

Методи. Польовий, лабораторний, статистичний.

Результати. Дослідні плантації були створені навесні 2015 року висаджуванням живців двома спареними рядами з відстанню між ними 0,75 м та міжряддями 1,50 і 2,50 м. Було використано три варіанти густоти садіння: 12, 15 і 18 тис. шт. живців на 1 га. Після двох років вирощування отримано високі показники збереженості рослин. Максимальний середньодобовий приріст рослин за висотою спостерігався у травні–липні. В більшості варіантів досліду рослини сорту ‘Tora’ переважали вербу ‘Тернопільська’ за висотою кущів і діаметром найбільших пагонів.

Висновки. Приживлюваність і збереженість живців обох досліджуваних сортів верби прутовидної на вилугуваних чорноземах Центрального Лісостепу за перші два вегетаційні періоди виявилася приблизно однаковою – в межах від 85 до 98 %. У рослин сорту ‘Tora’, незалежно від схеми садіння живців, з одного живця у середньому формувалося 2,2–2,3 шт. пагонів, а у верби ‘Тернопільська’ – від 4,2 до 7,7 шт. На початку обох вегетаційних періодів вищою інтенсивністю росту відзначались рослини сорту ‘Тернопільська’, але вже починаючи з травня перевага за показником середньодобового приросту переходила до рослин сорту ‘Tora’, висота яких після другого року вирощування становила 445,4–493,3 см, а у ‘Тернопільська’ – лише 339,0–451,8 см. Середні діаметри найбільших пагонів при цьому становили від 27,3 до 33,8 мм у рослин сорту ‘Tora’ і від 19,5 до 25,0 мм – у ‘Тернопільська’. Показники росту плантацій обох сортів у більшості дослідних варіантів виявилися вищими у разі використання ширини міжрядь 1,50 м і за меншої початкової густоти плантацій.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-12-24

Як цитувати

Fuchylo, Y. D., Sinchenko, V. M., & Melnychuk, H. A. (2016). Особливості росту дворічних енергетичних плантацій деяких сортів верби прутовидної в умовах Центрального Лісостепу. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків, (24), 93–99. https://doi.org/10.47414/np.24.2016.216917

Номер

Розділ

БІОЕНЕРГЕТИКА ТА БІОПАЛИВО