Вплив основного обробітку староорних органогенних ґрунтів на їхні водно-фізичні властивості та продуктивність жита озимого і гречки

Анотація

Мета. Вивчення зміни основних водно-фізичних показників органо-мінерального ґрунту та вплив на формування врожайності жита озимого та гречки за органічного виробництва.

Методи. Польовий, лабораторний, статистичний.

Результати. Дослідженнями вивчали вирощування жита озимого та гречки за органічного землеробства, які включали чотири способи обробітку: плантажна оранка на 65 см (приорювання 16–18 см), плантажна оранка на 55 см (приорювання 8–10 см), поверхневий обробіток (8–10 см), оранка на 25–27 см ґрунту в триразовому повторенні. Кожну ділянку з обробітку ґрунту ділили на п’ять ділянок за різного удобрення: без добрив, внесення органічного добрива гумісол, гуміфілд, гумат калію + мікроелементи і N₄₅Р₄₅К₁₂₀. Мінеральні добрива вносили одноразово навесні, органічні добрива по два рази у вигляді позакореневого підживлення.

Висновки. За вирощування жита озимого та гречки на ділянках з післядією плантажної оранки та внесення рідких органічних добрив – гумат калію + мікроелементи, є можливість отримати врожайність зерна жита озимого та гречки (4,77 та 3,13 т/га) з високими показниками його якості (сирого протеїну – 0,45 та 0,57 т/га). Проведення плантажної оранки на торфо-глейовому ґрунті з приорюванням торфового горизонту підстилаючою мінеральною породою 8–10 та 16–18 см забезпечувала підвищення щільності складення ґрунту на 16–33 %, зольності на 10–17 %, а аерація зменшилась на 7–12 % порівняно з оранкою на 25–27 см.