Азотовмісний складник та жирнокислотний склад насіння різних сортів амаранту
DOI:
https://doi.org/10.47414/np.30.2022.268938Ключові слова:
амарант, вміст білка, вміст амінокислот, вміст жирних кислот, інтегральний скорАнотація
Мета. Установити особливості формування азотовмісної складової та жирнокислотний склад насіння амаранту залежно від сорту.
Методи. Лабораторні – визначення вмісту білка, амінокислот, жирних кислот, вуглеводів, розрахунковий – інтегральний скор, математично-статистичний.
Результати. Проведені дослідження свідчать, що насіння амаранту формувало високий вміст білка – 16,1–24,7 %. При цьому цей показник достовірно змінювався залежно від сорту культури. Так, істотно вищий вміст білка порівняно з іншими сортами отримано за вирощування сорту амаранту ‘Харківський 1’ – 24,7 %. Найнижчий вміст білка отримано за вирощування сорту ‘Геліос’ – 16,1 %. Встановлено, що в складі незамінних амінокислот у насінні амаранту найбільше містилось фенілаланіну – 981–1155 мг/100 г залежно від сорту. Вміст триптофану був найнижчим – 155–206 мг/100 г. Найвищий вміст амінокислот отримано за вирощування сорту амаранту ‘Харківський 1’. Насіння цього сорту перевищувало насіння сорту ‘Геліос’ за вмістом треоніну, триптофану та ізолейцину на 30–33 %, за вмістом фенілаланіну, метіоніну та лізину – на 17–20, а валіну та лейцину – на 11 %. Крім цього, інтегральний скор для насіння цього сорту був також найвищим. Найвищий інтегральний скор отримано для метіоніну – 33,0–38,9 %, для ізолейцину – 23,1–30,7, триптофану, лізину, фенілаланіну – 19,4–26,3, лейцину та лізину – 16,6–26,3 % залежно від сорту амаранту. Основною жирною кислотою в насінні амаранту є лінолева, вміст якої істотно змінювався залежно від сорту – 2,03–2,95 г/100 г насіння. Частка ліноленової кислоти у насінні була від 43,2 до 55,5 %. Вміст олеїнової кислоти змінювався від 1,60 до 1,33 %, частка якої була 23,5–34,0 %. Найменшим був вміст ліноленової кислоти – 0,01–0,03 г/100 г, а частка становила 0,2–0,6 % від суми жирних кислот.
Висновки. У насінні амаранту частка вуглеводів найвища – 63,1–68,2 % залежно від сорту. Вміст білка змінюється від 16,1 до 24,7 %. Із незамінних амінокислот вміст фенілаланіну найвищий – 985–1155 мг/100 г насіння залежно від сорту. Інтегральний скор насіння амаранту для амінокислот розміщується від нижчого до вищого у такому порядку: лейцин, лізин, треонін, триптофан, валін, фенілаланін, ізолейцин, метіонін. Вміст жирних кислот відповідно: ліноленова, стеаринова, пальмітинова, олеїнова та лінолева. За показниками азотовмісної складової та вмісту жирних кислот насіння сорту ‘Харківський 1’ перевищує інші досліджені сорти амаранту.
Посилання
Hlinková, A., Bednárová, A., Havrlentová, M., Šupová, J., & Cicová, I. (2013). Evaluation of fatty acid composition among selected amaranth grains grown in two consecutive years. Biologia, 68(4), 641–650. doi: 10.2478/s11756-013-0190-6
Manyelo, T. G., Sebola, N. A., Hassan, Z. M., Ng’ambi, J. W., Weeks, W. J., & Mabelebele, M. (2022). Chemical Composition and Metabolomic Analysis of Amaranthus cruentus Grains Harvested at Different Stages. Molecules, 27(3), Article 623. doi: 10.3390/molecules27030623
Wolosik, K., & Markowska, A. (2019). Amaranthus Cruentus Taxonomy, Botanical Description, and Review of its Seed Chemical Composition. Natural Product Communications, 14(5), Article 1934578X1984414. doi: 10.1177/1934578X19844141
Liubych, V. V. (2016). Biological value of spelt wheat protein depending on the origin of the variety and strain. Bulletin of Uman NUH, 89, 199–206. [In Ukrainian]
Nasirpour-Tabrizi P., Azadmard-Damirchi S., Hesari J., & Piravi-Vanak Z. (2020). Amaranth Seed Oil Composition. In V. Y. Waisundara (Ed.), Nutritional Value of Amaranth. Intech Open. doi: 10.5772/intechopen.91381
Pastor, K., & Aсanski, M. (2018). The chemistry behind amaranth grains. Journal of Nutritional Health & Food Engineering, 8(5), 358–360. doi: 10.15406/jnhfe.2018.08.00295
Olimjonov, S. S., Ziyavitdinov, J. F., Bozorov, S. S., Ishimov, U. J., Berdiev, N. Sh., Abrekova, N. N., Muminov, M. M., & Asrorov, A. M. (2020). (2020). Comparative chemical composition of seeds of amaranth varieties introduced in Uzbekistan. Nova Biotechnologica et Chimica, 19(1), 61–69. doi: 10.36547/nbc.v19i1.578
Tang, Y., & Tsao, R. (2017). Phytochemicals in quinoa and amaranth grains and their antioxidant, anti-inflammatory, and potential health beneficial effects: A review. Molecular Nutrition & Food Research, 61(7), Article 1600767. doi: 10.1021/acs.jafc.5b05414
Martínez-Núñez, M., Ruiz-Rivas, M., Vera-Hernández, P. F., Bernal-Muñoz, R., Luna-Suárez, S., & Rosas-Cárdenas, F. F. (2019). The phenological growth stages of different amaranth species grown in restricted spaces based in BBCH code. South African Journal of Botany, 124, 436–443. doi: 10.1016/j.sajb.2019.05.035
Sagdiev, N. J., Ziyavitdinov, J. F., Berdiev, N. S., Bozorov, S. S., Khudoyberdiev, T. A., Olimjonov, S. S., Vypova, N. L., & Asrorov, A. M. (2022). Low abundant bovine colostrum proteins in combination with amaranth oil reveal topical analgesic activity. Nova Biotechnologica et Chimica, 21(1), Article e1246. doi: 10.36547/nbc.1246
Bozorov, S. S., Berdiev, N. Sh., Ishimov, U. J., Olimjonov, Sh. S., Ziyavitdinov, J. F., Asrorov, A. M., & Salikhov, Sh. I. (2018). Chemical composition and biological activity of seed oil of amaranth varieties. Nova Biotechnologica Et Chimica, 17(1), 66–73. doi: 10.2478/nbec-2018-0007
Alt D. S., Paul P. A., Lindsey A. J., & Lindsey L. E. (2019). Early Wheat harvest influenced grain quality and profit but not yield. Crop, Forage & Turfgrass Management, 5(1), Article 190001. doi: 10.2134/cftm2019.01.0001
Szabóová, M., Záhorský, M., Gaz̆o, J., Geuens, J., Vermoesen, A., D'Hondt, E., & Hricová, A. (2020). Differences in Seed Weight, Amino Acid, Fatty Acid, Oil, and Squalene Content in γ-Irradiation-Developed and Commercial Amaranth Varieties (Amaranthus spp.). Plants, 9(11), Article 1412. doi: 10.3390/plants9111412
Procopet, O., & Oroian, M. (2022). Amaranth Seed Polyphenol, Fatty Acid and Amino Acid Profile. Applied Sciences, 12(4), Article 2181. doi: 10.3390/app12042181
Yeshchenko, V. O. (Ed.). (2014). Fundamentals of scientific research in agronomy. Vinnitsia: TD Edelweis i K. [In Ukrainian]
