Екологічна пластичність та стабільність продуктивності озимих капустяних культур під впливом елементів технології вирощування
DOI:
https://doi.org/10.47414/np.30.2022.268948Ключові слова:
тифон, ширина міжрядь, норма мінеральних добрив, стабільність продуктивності, пластичність формування врожаюАнотація
Мета. Установити особливості формування екологічної пластичності та стабільності продуктивності озимих капустяних культур залежно від елементів агротехніки – ширини міжрядь та норм внесення мінеральних добрив.
Методи. Дослідження проводили впродовж 2018–2021 рр. в умовах ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут» (Чернігівська обл.) за загальноприйнятими методиками. Схема польового досліду передбачала вирощування тифону ‘Оракам’ за різних способів сівби (ширина міжрядь – 15, 30 і 45 см) та норм мінерального удобрення (без добрив, N80P60K60 та N120P90K90). Параметри екологічної стабільності (b) та пластичності (W) урожайності насіння й виходу енергії з біомаси розраховували згідно з методикою Ебергарда – Рассела за допомогою пакету прикладних програм PTC Mathcad Prime 3.1.
Результати. Найнижчі показники стабільності як урожайності насіння (0,55–0,79), так і виходу енергії з біомаси (0,55–0,81) відзначено у варіантах без застосування добрив, тоді як за внесення N80P60K60 та N120P90K90 вони були майже вдвічі вищими (1,03–1,33 та 0,97–1,32 відповідно). При цьому в межах усіх трьох фонів удобрення спостерігалась чітка тенденція до зниження стабільності продуктивності культури зі збільшенням ширини міжрядь. Зокрема, найвищий у досліді коефіцієнт стабільності врожайності насіння – 1,33 отримано на фоні N80P60K60 за ширини міжрядь 15 см, водночас зі збільшенням міжрядь до 30 і 45 см він знижувався до 1,19 та 1,05 відповідно. Щодо параметрів екологічної пластичності продуктивних показників тифону, то вони були приблизно на одному рівні в усіх варіантах досліду.
Висновки. Найліпші умови для формування високої врожайності насіння та загального виходу енергії з біомаси тифону ‘Оракам’ забезпечувались у варіантах його вирощування із шириною міжрядь 15 та 30 см на фоні внесення мінеральних добрив у нормі N80P60K60 та N120P90K90. У такому разі формування продуктивності культури відбувалось з високим рівнем пластичності, а загалом умови вирощування відповідали інтенсивним, що сприяло повнішій реалізації рослинами біологічного потенціалу та ефективному використанню ними елементів технології, зокрема удобрення.
Посилання
Agrawal, A. A. (2001). Phenotypic plasticity in the interactions and evolution of species. Science, 294(5541), 321–326. doi: 10.1126/science.1060701
Bloomfield, J. A., Rose, T. J., & King, G. J. (2014). Sustainable harvest: managing plasticity for resilient crops. Plant Biotechnology Journal, 12(5), 517–533. doi: 10.1111/pbi.12198
Des Marais, D. L., Hernandez, K. M., & Juenger, T. E. (2013). Genotype-by-environment interaction and plasticity: exploring genomic responses of plants to the abiotic environment. Annual Review of Ecology, Evolution, and Systematics, 44(1), 5–29. doi: 10.1146/annurev-ecolsys-110512-135806
Hughes, K. A., Burleson, M. H., & Rodd, F. H. (2003). Is Phenotypic Plasticity Adaptive? In J. L. Rodgers, & H. P. Kohler (Eds.), The Biodemography of Human Reproduction and Fertility. Boston, MA: Springer. doi: 10.1007/978-1-4615-1137-3_2
Ndiaye, M., Adam, M., Ganyo, K. K., Guissé, A., Cissé, N., & Muller, B. (2019). Genotype-environment interaction: trade-offs between the agronomic performance and stability of dual-purpose sorghum (Sorghum bicolor L. Moench) genotypes in Senegal. Agronomy, 9(12), Article 867. doi: 10.3390/agronomy9120867
Negin, B., & Moshelion, M. (2016). The advantages of functional phenotyping in pre-field screening for drought-tolerant crops. Functional Plant Biology, 44(1), 107–118. doi: 10.1071/FP16156
Palmer, A. R. (2912). Developmental plasticity and the origin of novel forms: unveiling cryptic genetic variation via “Use and Disuse”. Journal of Experimental Zoology Part B: Molecular and Developmental Evolution, 318(6), 466–479. doi: 10.1002/jez.b.21447
Schlichting, C. D. (2002). Phenotypic plasticity in plants. Plant Species Biology, 17(2–3), 85–88. doi: 10.1046/j.1442-1984.2002.00083.x
Rakhmetov, D. B., Rakhmetova, S. O., & Lishhuk, N.V. (2008). Methods of examination cultivars tyfon (Brassica campestris var. oleifera f. biennis D.C. × B. rapa L.) the difference, uniformity and stability. Official bulletin. State Service for the Protection of Plant Varieties (Vol. 2, Part. 22, pp. 210–221). Kyiv: Alefa. [In Ukrainian]
Sultan, S. E. (2000). Phenotypic plasticity for plant development, function and life history. Trends in Plant Science, 5(12), 537–542. doi: 10.1016/s1360-1385(00)01797-0
Roik, M. V., Prysiazhniuk, O. I., Korovko, I. I., & Diachynska, O. M. (2017). Parameters of ecological plasticity and stability of hybrids of domestic selection of sugar beets. Agriculture and Forestry, 7(2), 25–32. [In Ukrainian]
Eberhart, S. A., & Russell, W. A. (1966). Stability parameters for comparing varieties. Crop Science, 6(1), 36–40. doi: 10.2135/cropsci1966.0011183X000600010011x
Prysiazhniuk, O. I., Klymovych, N. M., Polunina, O. V., Yevchuk, Ya. V., Tretiakova, S. O., Kononenko, L. M., Voitovska, V. I., & Mykhailovyn, Yu. M. (2021). Methodology and organization of scientific research in agriculture and food technologies. Kyiv: Nilan-LTD. [In Ukrainian]
Ermantraut, E. R., Prysiazhniuk, O. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statistical analysis of agronomic study data in he Statistica 6.0 software suite. Kyiv: PolihrafKonsaltynh. [In Ukrainian]
