Формування біометричних показників посівів проса прутоподібного за вирощування на кислих ґрунтах
DOI:
https://doi.org/10.47414/np.30.2022.270006Ключові слова:
вапнування ґрунту, адсорбент, гумат, висота рослин, густота рослинАнотація
Мета. Установити особливості формування біометричних показників посівів проса прутоподібного за вирощування його на кислих ґрунтах, що належать до категорії маргінальних.
Методи. Польові дослідження проводили на Уладово-Люлинецькій дослідно-селекційній станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН упродовж 2019–2021 рр. Просо прутоподібне ‘Морозко’ вирощували за схемою трифакторного польового досліду, із застосуванням вапнування ґрунту (25 % від потреби), адсорбенту MaxiMarin гранульований (30 кг/га), а також препаратів Гумат калію (Гуміфілд) (50 г/га) та Антистресант АміноСтар (1,0 л/га). Адсорбент вносили за два тижні перед сівбою культури локально в рядки, позакореневе підживлення рослин проводили у фазі кущення та повторно через два тижні.
Результати. На другий рік вирощування проса прутоподібного густота рослин у фазі кущення становила від 12 до 21 шт./м. п., на третій – від 16 до 23 шт./м. п. рядка. Оскільки рослини вже в першій половині вегетації формували оптично щільний посів, тож подальше збільшення їх густоти не відбувалося, і в усіх варіантах досліду на час збирання культури було збережено кількість рослин, визначену у фазі кущення. Вапнування ґрунту не мало суттєвого впливу на формування цього показника, а основні відмінності були лише порівняно з варіантами внесення адсорбенту. Висота рослин у фазі кущення в досліді була приблизно на одному рівні: у 2020 р. – 24–30 см, у 2021‑му – 12–16 см. Деяку тенденцію до її збільшення відзначено лише у варіантах з адсорбентом. Починаючи із фази виходу в трубку, істотно зростав вплив чинника позакореневого підживлення, ефективність якого підвищувалась на фоні застосування адсорбенту. Зокрема, у варіанті з Гуматом калію рослини в обидва роки досліджень порівняно з відповідними контролями були вищими на 5–15 см, а в разі комбінованого внесення цього препарату з Антистресантом АміноСтар – на 5–25 см. Розкислення ґрунту теж позитивно позначалось на рості рослин: у середньому за варіантами без вапнування у фазі виходу в трубку вони були заввишки 48–88 см, тоді як із внесенням вапна – 54–115 см. У 2020 р. аналогічні закономірності формування показника відзначено і в наступні фази розвитку. Натомість у 2021 р. на більш пізніх етапах вегетації культури різниця між цими варіантами досліду зменшувалась, а у фазі збирання навіть вищими на 6 см були рослини у варіантах, де вапно не застосовували. Подібна ситуація спостерігалась й у варіантах комбінованого застосування адсорбенту та позакореневого підживлення гуматами: у фазі виходу в трубку показники висоти рослин були значно вищими, однак уже у фазі цвітіння практично зрівнювались із контрольними варіантами, а на час збирання взагалі були дещо нижчими.
Висновки. Максимальні параметри біометричних показників рослин проса прутоподібного отримано здебільшого у варіантах поєднання всіх трьох досліджуваних агротехнічних заходів. При цьому істотніше на їх формування впливало застосування адсорбенту та позакореневого підживлення рослин, аніж вапнування ґрунту, вплив якого був переважно тенденційним. Водночас ефективність цих технологічних чинників значною мірою визначалась погодними умовами вегетаційного періоду, що своєю чергою впливало на ростові процеси рослин та зумовлювало певне варіювання їх біометричних показників за роками досліджень.
Посилання
Schmer, M. R., Liebig, M. A., Vogel, K. P., & Mitchell, R. B. (2011) Field-scale soil property changes under switchgrass managed for bioenergy. GCB Bioenergy, 3(6), 439–448. doi: 10.1111/j.1757-1707.2011.01099.x
Moroz, O. V., Smirnykh, V. M., Kurylo, V. L., Herasymenko, Yu. P., Mostovna, N. A., Horobets, A. M., & Kulyk, M. I. (2015). Switchgrass as a new phyto-energy culture. Sugar Beet, 3, 12–14. [In Ukrainian]
Christian, D. G., Riche, A. B., & Yates, N. E. (2002). The yield and composition of switchgrass and coastal panic grass grown as a biofuel in Southern England. Bioresource Technology, 83(2), 115–124. doi: 10.1016/S0960-8524(01)00201-2
Kulyk, M. I., Halytska, M. A., & Domin, D. H. (2018). Agrobiomass and energy crops for biofuel production: scientific and practical recommendations. Dnipro: N.p. [In Ukrainian]
Kurylo, V. L., Rakhmetov, D. B., & Kulyk, M. I. (2018). Biological features and potential of yield of energy cultures of the family of thin-skinned in the conditions of Ukraine. Bulletin of Poltava State Agrarian Academy, 1, 11–17. doi: 10.31210/visnyk2018.01.01 [In Ukrainian]
Kulyk, M. I., & Kurylo, V. L. (2017). Energy crops for biofuel production: a guide. Poltava: RVV PDAA. [In Ukrainian]
Monti, A. (Ed.). (2012). Switchgrass: A valuable biomass crop for energy. London, UK: Springer. doi: 10.1007/978-1-4471-2903-5
Keshwani, D. R., & Cheng, J. J. (2009). Switchgrass for bioethanol and other value-added applications: a review. Bioresource Technology, 100(4), 1515–1523. doi: 10.1016/j.biortech.2008.09.035
Parrish, D. J., & Fike, J. H. (2005). The Biology and Agronomy of switchgrass for Biofuels. Critical Reviews in Plant Sciences, 24(5–6), 423–459. doi: 10.1080/07352680500316433
Roik, M. V., Kurylo, V. L., Humentyk, M. Ya., Hanzhenko, O. M., & Kvak, V. V. (2011). The efficiency of growing high-yielding energy crops. Bulletin of the Lviv National Agrarian University, 15(2), 85–90. [In Ukrainian]
Prysiazhniuk, O. I., Klymovych, N. M., Polunina, O. V., Yevchuk, Ya. V., Tretiakova, S. O., Kononenko, L. M., Voitovska, V. I., & Mykhailovyn, Yu. M. (2021). Methodology and organization of scientific research in agriculture and food technologies. Kyiv: Nilan-LTD. [In Ukrainian]
Ermantraut, E. R., Prysiazhniuk, O. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statistical analysis of agronomic study data in the Statistica 6.0 software suite. Kyiv: PolihrafKonsaltynh. [In Ukrainian]
Fuchylo, Ya. D., Sinchenko, V. M., Hanzhenko, O. M., Humentyk, M. Ya., Pyrkin, V. I., Prysiazhniuk, O. I., … Zelinskyi, B. V. (2018). Research methodology of willow and poplar energy plantations. Kyiv: Lohos. [In Ukrainian]
