Фотосинтетичні параметри посівів гороху озимого залежно від азотного удобрення та інокуляції насіння в умовах Правобережного Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.47414/np.30.2022.270118Ключові слова:
площа листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал, чиста продуктивність фотосинтезу, уміст хлорофілівАнотація
Мета. Оцінити фотосинтетичні параметри посівів гороху озимого залежно від інокуляції насіння та азотного удобрення в умовах Правобережного Лісостепу України.
Методи. Дослідження проводили впродовж 2019–2021 рр. на полях відокремленого підрозділу НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» (Київська обл.). Горох озимий ‘НС Мороз’ висівали в другій половині вересня нормою 1,2 млн схожих насінин/га, ширина міжрядь – 15 см, глибина висіву насіння – 4–4,5 см. Схема досліду передбачала комбіноване застосування таких технологічних чинників, як інокуляція насіння (без інокуляції; Оптімайз Пульс, 3,3 л/т) та азотне удобрення – основне внесення + ранньовесняне підживлення (N0; N15 + N15; N15 + N30; N15 + N45; N30 + N0; N30 + N15; N30 + N30; N45 + N0; N45 + N15; N60 + N0). В основне удобрення як загальний фон також вносили P45K45.
Результати. Інокуляція насіння та азотні добрива позитивно впливають на фотосинтетичну діяльність посівів гороху озимого, однак ефективність їхньої дії значною мірою залежить як від доз і строків внесення добрив, так і фази розвитку культури. Установлено, що в осінній період вегетації гороху озимого (повні сходи – стеблування) вплив досліджуваних агротехнічних заходів на формування показників площі листкової поверхні (ПЛП), фотосинтетичного потенціалу (ФП) та чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ) був здебільшого неістотним. У період весняно-літньої вегетації у досліді суттєво зростав вплив чинника інокуляції насіння, а також ранньовесняного підживлення азотом, натомість зменшувався основного удобрення. Найбільші параметри ПЛП (у середньому по досліду 31,4 тис. м2/га) посіви формували у фазі цвітіння, ФП – у період формування бобів – достигання насіння (0,75 млн м²/га × діб). Застосування інокуляції насіння порівняно з варіантами без неї сприяло підвищенню цих показників на 5,33 тис. м2/га та 0,17 млн м²/га × діб відповідно. Максимальні в досліді значення як ПЛП (35,77–36,45 тис. м2/га), так і ФП (0,91–0,93 млн м²/га × діб) отримано за внесення N15 + N30–45 та N30 + N30 на фоні інокуляції насіння, мінімальні – на контролях (N0). Кардинально іншими були закономірності формування ЧПФ. Найвищі її показники в період відновлення вегетації – бутонізація рослин (як і в наступні міжфазні періоди) спостерігалися передусім за мінімального застосування добрив (N30 + N0, N15 + N15) або ж у контрольних варіантах (N0) – 8,1–9,2 г/м2 за добу. Інокуляція насіння на формування ЧПФ істотно не впливала. Максимальний уміст хлорофілу а в рослинах – 5,90 мг/г формувався у фазі бутонізації, поступово знижуючись до 5,74 і 5,05 мг/г у фазах цвітіння та формування бобів відповідно. Натомість уміст хлорофілу b найнижчим був у фазі бутонізації – 12,37 мг/г, досягав максимуму в період цвітіння – 19,71 мг/г, дещо знижуючись у фазі формування бобів – 16,37 мг/г сирої маси. Інокуляція насіння сприяла підвищенню вмісту хлорофілу а за фазами розвитку в середньому на 0,9–1,0 мг/г, хлорофілу b – на 1,4–2,2 мг/г. Що стосується варіантів мінерального удобрення, то найліпшими були схеми N15 + N30–45.
Висновки. Застосування інокуляції насіння та азотних добрив є вагомим і дієвим чинником інтенсифікації фотосинтетичної діяльності посівів гороху озимого. Виявлені у процесі дослідження закономірності формування показників площі листкової поверхні, фотосинтетичного потенціалу, чистої продуктивності фотосинтезу та вмісту фотосинтетичних пігментів можуть бути використані для вдосконалення технології вирощування культури з метою якнайповнішої реалізації її потенційної продуктивності в умовах Правобережного Лісостепу України.
Посилання
Dvoretska, S. P., Riabokin, T. M., Yefimenko, H. M., & Tylytsia, T. V. (2014). Peculiarities of the formation of elements of the productivity of pea plants depending on the level of intensification of the cultivation technology. Proceedings of the NSC “Institute of Agriculture of NAAS”, 3, 56–66. [In Ukrainian]
Prysiazhniuk, O. I., & Korol, L. V. (2014). Estimation of adaptive features of new pea varieties. Advanced Agritechnologies, 1. doi: 10.21498/na.1(2).2014.119078 [In Ukrainian]
Prysiazhniuk, O. I., Kaliuzhna, E. A., & Korol, L. V. (2015). Evaluation of modern pea varieties according to the main economic and valuable characteristics. Proceedings of the NSC “Institute of Agriculture of NAAS”, 3, 106–116. [In Ukrainian]
Petrychenko, V. F., & Antypin, R. A. (2006). Photosynthetic productivity of peas depending on the influence of technological methods of cultivation in the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine. Feeds and Feed Production, 57, 3–13. [In Ukrainian]
Shchyhortsova, O. L. (2009). Cultivation of leguminous crops - turnips, lentils, peas, chickpeas in the Crimea without the use of nitrogen fertilizers. In Problems and prospects of farming in the arid zone of the Steppe of Ukraine: collection of materials of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference (pp. 161–163). Kherson: IZPR UAAN. [In Ukrainian]
Shchyhortsova, O. L. (2006). Development of elements of chickpea, pea, chickpea and lentil cultivation technology under irrigation conditions in the Central Steppe of Ukraine (PhD Diss. abstract). Southern Branch of “Crimean Agro-Technological University” National Agrarian University, Simferopol, Ukraine. [In Ukrainian]
Di Paolo, E., Garofalo, P., & Rinaldi, M. (2015). Irrigation and nitrogen fertilization treatments on productive and qualitative traits of broad bean (Vicia faba var. minor L.) in a Mediterranean environment. Legume Research – An International Journal, 38(2), 209–218. doi: 10.5958/0976-0571.2015.00069.7
Mishra, N. (2014). Growth and yield response of pea (Pisum sativum L.) to integrated nutrient management – a review. Journal of Plant and Pest Science, 1(2), 87−95.
Kalenska, S. M., Prysiazhniuk, O. I., Korol, L. V., & Polovynchuk, O. Yu. (2019). Comparative characteristics of growth and development scales of the pea (Pisum sativum L.). Plant Varieties Studying and Protection, 15(2), 155–162. doi: 10.21498/2518-1017.15.2.2019.173563
Ermantraut, E. R., Prysiazhniuk, O. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statistical analysis of agronomic study data in the Statistica 6.0. Kyiv: PolihrafKonsaltynh. [In Ukrainian]
