Уміст сухої речовини та хлорофілів у рослинах павловнії різних років вегетації в умовах Правобережного Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.47414/np.31.2023.292388Ключові слова:
органічне добриво, кріопротектор, позакореневе підживлення, вміст хлорофілу а, вміст хлорофілу b, сума хлорофілів, суха речовинаАнотація
Мета. Визначити вплив основного удобрення, застосування кріопротектора та позакореневого підживлення на формування вмісту сухої речовини та фотосинтетичних пігментів – хлорофілів a і b у різновікових насадженнях павловнії.
Методи. Дослідження проводили впродовж 2021–2023 рр. на дослідній ділянці НВЦ Білоцерківського національного аграрного університету, що розташована в лісовому масиві Правобережного Лісостепу України (Київська обл.). Схема досліду: фактор А – удобрення: 1) без добрив, 2) органічне добриво Вермикомпост до закладання плантації (400 кг/га); фактор Б – обробка рослин кріопротектором: 1) без кріопротектора, 2) кріопротектор Марс-ЕL (0,5 л/га) на початку відростання листків; фактор В – позакореневе підживлення: 1) без обробки, 2) Квантум-АміНоФрост (1,5 л/га), 3) SmartGrow Відновлення (2,0 л/га).
Результати. У перший рік вегетації у фазі цвітіння середній вміст сухої речовини в рослинах павловнії становив 44,8 %, хлорофілу a і b – 2,6 і 1,5 мг/кг, контрольний варіант – 43,6 %, 2,14 і 1,43 мг/кг відповідно. Найвищі по досліду показники одержано у варіанті удобрення плантацій органічним добривом Вермикомпост, а також застосування в період вегетації культури обробки рослин кріопротектором Марс-ЕL та позакореневого підживлення антистресантами Квантум-АміНоФрост або SmartGrow Відновлення: вміст сухої речовини – 46,4 і 46,9 %, хлорофілу a – 2,80 і 2,89 мг/кг, хлорофілу b – 1,59 і 1,65 мг/кг відповідно. У дворічних насадженнях культури середній за варіантами вміст сухої речовини був на рівні 45,7 %, хлорофілів a і b – 2,74 і 1,54 мг/кг, тоді як у контрольному варіанті ці показники були істотно нижчими – 45,2 %, 2,24 і 1,24 мг/кг відповідно. Як і попереднього року, максимальні значення як вмісту сухої речовини (46,2–46,3 %), так і фотосинтетичних пігментів (хлорофіл а – 2,89–3,01 мг/кг, хлорофіл b – 1,66–1,70 мг/кг) одержано у варіантах поєднання всіх трьох факторів досліду. У третій рік вегетації насаджень павловнії у фазі цвітіння в середньому за варіантами досліду в стеблах містилось 51,2 % сухої речовини, вміст у листках хлорофілу а становив 3,95 мг/кг, хлорофілу b – 2,84 мг/кг, контрольний варіант – 49,7 %, 3,71 і 2,51 мг/кг відповідно. Найвищі по досліду показники, як і два попередні роки, відзначено у варіантах комплексного застосування органічного добрива Вермикомпост, кріопротектора Марс-ЕL та антистресантів Квантум-АміНоФрост або SmartGrow Відновлення, де вміст сухої речовини становив 52,5–52,7 %, хлорофілу a – 4,05–4,07 мг/кг, хлорофілу b – 2,84–2,89 мг/кг.
Висновки. Параметри формування показників вмісту в рослинах павловнії сухої речовини та фотосинтетичних пігментів значною мірою визначалися як застосовуваними в досліді агротехнічними заходами, а саме внесенням основного удобрення та обробленням рослин у період вегетації кріопротектором і антистресовими препаратами, так і віком рослин. Зокрема, у перші два роки вегетації насаджень культури вміст як сухої речовини, так і хлорофілів a і b у середньому за варіантами досліду був приблизно на одному рівні, тоді як на третій рік, у міру розвитку рослин, істотно збільшувався. Впродовж усіх років проведення досліджень найвищі показники вмісту сухої речовини та фотосинтетичних пігментів відзначено у варіантах комплексного застосування всіх трьох факторів досліду – удобрення, кріопротектора та показакореневого підживлення.
Посилання
Abreu, M., Reis, A., Moura, P., Fernando, A. L., Luís, A., Quental, L., Patinha, P., & Gírio, F. (2020). Evaluation of the Potential of Biomass to Energy in Portugal Conclusions from the CONVERTE Project. Energies, 13(4). Article 937. doi: 10.3390/en13040937
Koman, S. (2022). Quality characteristics of the selected variant of Paulownia tomentosa (robusta) wood cultivated in Hungary. Maderas: Ciencia y Tecnologia, 25, 1–6. doi: 10.4067/s0718-221x2023000100401
Ashori, A., & Nourbakhsh, A. (2009). Studies on Iranian cultivated paulownia – A potential source of fibrous raw material for paper industry. European Journal of Wood and Wood Products, 67(3), 323–327. doi: 10.1007/s00107-009-0326-0
Janjic, Z., & Janjic, M. (2017). Paulownia, its characteristics and use value. Knowledge – International Journal, 20(5), 2387–2392.
Ayan, S., Silvacioglu, A., & Billir, N. (2006). Growth variation of Paulownia Sieb. and Zucc. species and origins at the nursery stage in Kastamonu. Journal of Environmental Biology, 27(3), 499–504.
Kalmukov, K. (2009). Effect of Initial Density on Condition and Growth of Paulownia tomentosa. Experimental Station for Rapid Forest-like Species (pp. 129–131).
Buzan, R. L., Maxim, A., Odagiu, A., Balint, Cl., & Hartagan, R. M. (2018). Paulownia sp. Used as an Energetic Plant, for the Phytoremediation of Soils and in Agroforestry Systems. ProEnvironment, 11, 76–85.
Filipova, L., Matskevych, V., Karpuk, L., Andriievsky, V., Vrublevsky, A., Pavlichenko, A., & Krupa, N. (2019). Features of Pavlovnia Plants Post-Septic Adaptation. In Proceedings of the Multidisciplinary Conference for Young Researchers (Bila Tserkva, Ukraine, 22 November 2019). Retrieved from http://193.138.93.8/handle/BNAU/3293
Ipekci, Z., & Gozukirmizi, N. (2003). Direct somatic embryogenesis and synthetic seed production from Paulownia elongata. Plant Cell Reports, 22(1), 16–24. doi: 10.1007/s00299-003-0650-5
Haldar, A., & Sethi, N. (2021). Effect of Institutional Quality and Renewable Energy Consumption on CO2 Emissions an Empirical Investigation for Developing Countries. Environmental Science and Pollution Research, 28, 15485–15503. doi: 10.1007/s11356-020-11532-2
Hamdan, H. Z., & Houri, A. F. (2022). CO2 Sequestration by Propagation of the Fast-Growing Azolla Spp. Environmental Science and Pollution Research, 29(12), 16912–16924. doi: 10.1007/s11356-021-16986-6
Methodology of State variety testing of agricultural crops. (2024). (Vol. 3). Kyiv. [In Ukrainian]
Prysiazhniuk, O. I., Karazhbei, H. M., & Leshchuk, N. V. (2016). Statistical analysis of agronomic research data in the Statistica 10 package: methodological guidelines. Kyiv: Nilan-LTD. [In Ukrainian]
