Ріст та продуктивність гороху озимого за різних варіантів захисту від бур’янів в умовах Правобережного Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.47414/np.31.2023.292400Ключові слова:
горох озимий, фотосинтетичний потенціал, площа листя, чиста продуктивність фотосинтезу, урожайністьАнотація
Мета. Проаналізувати особливості росту та формування продуктивності посівів гороху озимого за різних варіантів захисту від бур’янів в умовах Правобережного Лісостепу України.
Методи. Дослідження проводили впродовж 2020–2023 рр. в умовах ДП ДГ «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України (Білоцерківський р-н, Київська обл.). Агротехніка вирощування культури в досліді загальноприйнята для зони недостатнього зволоження Правобережного Лісостепу України за винятком досліджуваних елементів.
Результати. Найліпші умови для росту й розвитку рослин гороху та формування ними площі листя відзначено за осіннього внесення гербіциду Корум у фазі ВВСН 12. Це сприяло тому, що на час цвітіння в рослин культури утворювалась площа листя понад 36 тис. м2/га, а у весняний – понад 35 тис. м2/га. Застосування цього ж препарату у фазі ВВСН 14 забезпечувало формування площі листя понад 35 тис. м2/га, що відповідає показникам варіанту зі внесенням гербіциду Пульсар 40 у фазі ВВСН 12. Тобто посіви гороху озимого, на час цвітіння, здатні ефективно обмежувати появу нових сходів бур’янів та ріст і розвиток уже наявних їх рослин, чому сприяло своєчасне застосування системи гербіцидного захисту. Застосування гербіциду Корум виявилось найліпшим варіантом з погляду формування високого рівня фотосинтетичного потенціалу (ФП) посівів гороху. За внесення препарату восени у фазі розвитку рослин ВВСН 12 з нормою витрати 1,50 л/га ФП становив 1,57 тис. м2/га × діб. При цьому варіант застосування цього препарату в нормі 1,25 л/га незначно відрізнявся від найкращого в досліді. Весняне внесення гербіциду Корум у фазі ВВСН 12 з нормами витрати 1,25 і 1,50 л/га сприяло отриманню ФП на рівні 1,51–1,52 тис. м2/га × діб, що також забезпечувало найвищі показники у весняному блоці досліду. Оскільки завдяки застосуванню гербіциду Корум рослини гороху озимого формували велику площу листя, то показники чистої продуктивності фотосинтезу посівів кращих варіантів були на рівні 2,89 г/м2 за добу за осіннього внесення та 2,64 г/м2 за добу за весняного. Найвищу ж у досліді ЧПФ гороху забезпечувало застосування препарату Пульсар Флекс, що, ймовірно, досягнуто завдяки дещо меншій площі листя, сформованої посівами, та м’якій дії препарату на рослини, що зменшувало ризик виникнення дис-стресів та сприяло їх активнішому росту й розвитку.
Висновки. Найефективнішим за рівнем приросту врожайності гороху було осіннє застосування для захисту посівів гербіциду Корум. В усі роки досліджень, а також у середньому по досліду внесення 1,50 л/га цього гербіциду у фазі ВВСН 12 забезпечувало отримання найвищої врожайності: 3,08; 1,98 та 3,68 т/га у 2021, 2022 та 2023 рр. відповідно та 2,91 т/га в середньому за три роки. На другому місці за ефективністю формування врожайності було застосування цієї ж норми гербіциду у фазі ВВСН 14, тоді як більш пізні строки внесення не сприяли високому рівню реалізації біологічного потенціалу посівів. Ефективним також було весняне застосування Корум за обох норм витрати у фазі ВВСН 12 розвитку бур’янів: урожайність насіння гороху становила 2,52 та 2,62 т/га відповідно.
Посилання
Rana, S. C., Pandita, V. K., Chhokar, R. S., & Sirohi, S. (2015). Effect of pre and post emergence herbicides on weeds and seed yield of garden pea. Legume Research - An International Journal, 38(4), Article 484. doi: 10.5958/0976-0571.2015.00132.0
Das, S. K. (2016). Chemical weed management in pea (Pisum sativum L.). Journal of Crop and Weed, 12, 110–115.
Ivashchenko, O. O. (2018). Herbology – priorities and prospects. Quarantine and Plant Protection, 3, 2–3. [In Ukrainian]
Ivashchenko, O. O., & Ivashchenko, O. O. (2019). General herbology. Kyiv: Phoenix. [In Ukrainian]
Smith, B. M., Aebischer, N. J., Ewald, J., Moreby, S., Potter, C., & Holland, J. M. (2020). The potential of arable weeds to reverse invertebrate declines and associated ecosystem services in cereal crops. Frontiers in Sustainable Food Systems, 3, Article 118. doi: 10.3389/fsufs.2019.00118
Nichols, V., Verhulst, N., Cox, R., & Govaerts, B. (2015). Weed dynamics and conservation agriculture principles. Field Crops Research, 183, 56–68. doi: 10.1016/j.fcr.2015.07.012
Shabbir, A., Dhileepan, K., Zalucki, M. P., Khan, N., & Adkins, S. W. (2020). Reducing the fitness of an invasive weed, Parthenium hysterophorus: complementing biological control with plant competition. Journal of Environmental Management, 254, Article 109790. doi: 10.1016/j.jenvman.2019.109790
Kumar, R., Kumar, V., Prasad, S. K., & Verma, S. K. (2019). Effect of chemical on weed management practices on irrigated field pea (Pisum sativum L.) crop yield and yield attributes. International Journal of Chemical Studies, 7, 843–847.
Jursik, M., & Holec, J. (2019). Future of weed management in sugar beet in Central Europe. Listy Cukrovarnicke a Reparske, 135(5–6), 180–186.
Govardhan, J. D., Dar, S., & Bharat, K. A. (2007). Effect of different weed management practices on growth and yield of field pea (Pisum sativum L.). Agricultural Science Digest, 27, 311–312.
Yeshchenko, V. О., Kopytko, P. H., Opryshko, V. P., & Kostohryz, P. V. (2005). Principles of scientific research in agronomy. Kyiv: Diia. [In Ukrainian]
Roik, M. V., & Hizbullin, N. H. (Eds.). Methods of research in sugar beet. Kyiv: FOP Korzun D. Yu. [In Ukrainian]
Ehrmantraut, E. R., Prysiazhniuk, O. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statistical analysis of agronomic experimental data in the Statistica 6.0 package. Kyiv: PolihrafConsaltynh. [In Ukrainian]
