Формування фотосинтетичних показників сортів сої залежно від площі живлення в Правобережному Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.47414/np.31.2023.292405Ключові слова:
густота посівів, ширина міжрядь, норма висіву насіння, площа листя, кількість листків, чиста продуктивність фотосинтезу, суха речовинаАнотація
Мета. Установити вплив ширини міжряддя й норми висіву насіння сортів сої на формування їхніх фотосинтетичних показників.
Методи. Дослідження проводили у 2021–2023 рр. у наукових лабораторіях та стаціонарній сівозміні кафедри рослинництва на полях ВП «Агрономічна дослідна станція» Національного університету біоресурсів і природокористування України (с. Пшеничне, Васильківський р-н, Київська обл.). Схема досліду: фактор А – спосіб сівби: звичайний рядковий з міжряддям 19 см; стрічковий з міжряддям 19 + 38 + 19 см; широкорядний з міжряддям 38 см; фактор В – норма висіву насіння: 450, 600 та 750 тис. шт./га.
Результати. Загущення посівів сприяло підвищенню кількості листків на рослинах сої як наслідок загострення конкуренції за фактори живлення, а особливо – доступність сонячної енергії. За норми висіву насіння 450 тис. шт./га кількість листків на одній рослині сорту ‘Сірелія’ становила в середньому 50,8 шт., ‘Сайдіна’ – 52,4, ‘Вишиванка’ – 51,7, ‘Жаклін’ – 54,6 шт. За збільшення норми висіву насіння до 600 тис. шт./га цей показник зростав у сорту ‘Сірелія’ на 2,9 шт., ‘Сайдіна’ – на 1,3 шт., ‘Вишиванка’ – на 1,1 шт. та ‘Жаклін’ – на 2,1 шт./рослину. Також подібні закономірності спостерігались і в разі подальшого збільшення норми висіву до 750 тис. шт./га – 4,1; 2,6; 1,9 та 3,7 шт. листків на рослину відповідно. Отже, за вирощування сої в загущених посівах площа листя зростає в міру збільшення кількості рослин на одиницю площі поля. Адже посилюється конкурентна боротьба та рослини намагаються створити передумови до ефективного засвоєння сонячної енергії. Зокрема, у фазі утворення бобів в сорту ‘Сірелія’ найвищі показники площі листкової поверхні отримано за вирощування рослин із шириною міжрядь 19 + 38 + 19 см та норми висіву 750 тис. шт./га насінин – 46,5 тис. м2/га. Відповідно на другому місці за формуванням площі листя був варіант із шириною міжрядь 38 + 38 + 38 см та нормою висіву 750 тис. шт./га насінин – 45,1 тис. м2/га. Сорт ‘Сайдіна’ за вирощування з шириною міжрядь 38 + 38 + 38 см та нормою висіву 750 тис. шт./га насінин мав площу листя на рівні 45,5 тис. м2/га, ‘Вишиванка’ – 46,6, ‘Жаклін’ – 48,5 тис. м2/га, тобто ці показники були максимальними для цих сортів.
Висновки. У середньому по досліду збір сухої речовини в сортів ‘Сірелія’ та ‘Сайдіна’ був на рівні 3,21 т/га, у ‘Вишиванка’ – 3,00 т/га, ‘Жаклін’ – 3,09 т/га. У сорту ‘Сірелія’ за ширини міжрядь 19 + 38 + 19 см та норми 600 тис. шт./га отримано збір сухої речовини 3,53 т/га, а максимум зафіксовано за тієї ж ширини міжрядь та норми висіву насіння 750 тис. шт./га – 3,57 т/га. Отриманий показник був найбільшим серед усіх досліджуваних сортів. Найвищі показники чистої продуктивності фотосинтезу на час цвітіння в сорту ‘Сірелія’ були за ширини міжрядь 19 + 38 + 19 см та норми висіву насіння 450 тис. шт./га – 1,08 г/м2 за добу, ‘Сайдіна’ – 1,02, ‘Жаклін’ – 1,06 г/м2 за добу сухої речовини. Водночас у сорту ‘Вишиванка’ за ширини міжрядь 19 + 38 + 19 см та норми висіву 600 тис. шт./га ЧПФ була на рівні 0,94 г/м2 за добу сухої речовини. На час утворення бобів максимум сухої речовини сорт ‘Сірелія’ формував за ширини міжрядь 19 + 38 + 19 см та норми висіву 600 тис. шт./га – 0,65, а ‘Вишиванка’ – 1,24 г/м2 за добу. У сортів ‘Сайдіна’ та ‘Жаклін’ найкращим варіантом була ширина міжрядь 19 + 38 + 19 см за норми висіву насіння 450 тис. шт./га – 1,17 та 1,40 г/м2 за добу сухої речовини відповідно.
Посилання
Cooper, R. L. (2003). A delayed flowering barrier to higher soybean yields. Field Crops Research, 82(1), 27–35. doi: 10.1016/S0378-4290(03)00003-0
Casal, J. J. (2013). Photoreceptor signaling networks in plant responses to shade. Annual Review of Plant Biology, 64, 403–427. doi: 10.1146/annurev-arplant-050312-120221
Galvão, V. C., & Fankhauser, C. (2015). Sensing the light environment in plants: Photoreceptors and early signaling steps. Current Opinion in Neurobiology, 34, 46–53. doi: 10.1016/j.conb.2015.01.013
Ji, H., Xiao, R., Lyu, X., Chen, J., Zhang, X., Wang, Z., … Li, X. (2022). Differential light-dependent regulation of soybean nodulation by papilionoid-specific HY5 homologs. Current Biology, 32(4), 783–795.e5. doi: 10.1016/j.cub.2021.12.041
Osterlund, M. T., Hardtke, C. S., Wei, N., & Deng, X. W. (2000). Targeted destabilization of HY5 during light-regulated development of Arabidopsis. Nature, 405(6785), 462–466. doi: 10.1038/35013076
Malik, N. S. A., Pence, M. K., Calvert, H. E., & Bauer, W. D. (1984). Rhizobium infection and nodule development in soybean are affected by exposure of the cotyledons to light. Plant Physiology, 75(1), 90–94. doi: 10.1104/pp.75.1.90
Wu, T., Li, J., Wu, C., Sun, S., Mao, T., Jiang, B., Hou, W., & Han, T. Analysis of the independent and interactive photo thermal effects on soybean flowering. Journal of Integrative Agriculture, 14(4), 622–632. doi: 10.1016/S2095-3119(14)60856-X
Watanabe, S., Harada, K., & Abe, J. (2012). Genetic and molecular bases of photoperiod responses of flowering in soybean. Breeding Science, 61(5), 531–543. doi: 10.1270/jsbbs.61.531
Lin, X., Liu, B., Weller, J. L., Abe, J., & Kong, F. (2021). Molecular mechanisms for the photoperiodic regulation of flowering in soybean. Journal of Integrative Plant Biology, 63(6), 981–994. doi: 10.1111/jipb.13021
Gai, J. Y., & Wang, Y. S. (2001). A study on the varietal eco-regions of soybeans in China. Scientia Agricultura Sinica, 34, 139–145.
Methodology of State variety testing of agricultural crops. (2024). (Vol. 3). Kyiv. [In Ukrainian]
Volkodav, V. V. (Ed.). (2000). Methodology of state variety testing of agricultural crops. Kyiv. [In Ukrainian]
Prysiazhniuk, O. I., Karazhbei, H. M., & Leshchuk, N. V. (2016). Statistical analysis of agronomic research data in the Statistica 10 package: methodological guidelines. Kyiv: Nilan-LTD. [In Ukrainian]
