Урожайність зразків горошку посівного (ярого) (Vicia sativa L.) у сумісному агроценозі з гірчицею білою
DOI:
https://doi.org/10.47414/np.32.2024.325647Ключові слова:
фенотипова мінливість, урожайність, генотип, екологічна стабільність, сортАнотація
Мета. Виділити джерела горошку посівного (ярого), адаптованого до вирощування у змішаних посівах із гірчицею білою.
Методи. Дослідження проводилися на Білоцерківській дослідно-селекційній станції. Попередником була кукурудза на зерно, після якої поле обробили дисковими боронами, а в листопаді провели зяблеву оранку. Під час сівби горошку посівного (ярого) сумісно з гірчицею білою використовували суміш схожих насінин у кількості 1,5 млн/га та 0,2 млн/га відповідно. Селекційні зразки горошку посівного (ярого) порівнювали з двома стандартами у чотириразовій повторності. Збирання суміші горошку посівного (ярого) і гірчиці проводили у фазі повної стиглості прямим комбайнуванням. Погодні умови років досліджень характеризувалися недостатньою кількістю опадів і підвищеною температурою повітря порівняно з багаторічним середнім показником, що негативно вплинуло на ріст і розвиток рослин на всіх фазах онтогенезу горошку посівного (ярого). Це знижувало його продуктивність, проте створювало сприятливі умови для оцінки селекційного матеріалу та добору.
Результати. Встановлено, що селекційні номери горошку посівного (ярого), які демонструють високу врожайність у чистих посівах, при сумісному вирощуванні з гірчицею часто мають знижену продуктивність, особливо за несприятливих погодних умов протягом вегетаційного періоду. За показником урожайності горошку посівного (ярого) у суміші з гірчицею білою виділено селекційні зразки 728-19, 793-19, 797‑19, урожайність яких становила 1,64; 1,52 та 1,18 т/га відповідно, що відповідає рівню середнього стандарту. Для характеристики зразків горошку посівного (ярого) у суміші з гірчицею білою за трирічними даними використано індекси реакції на умови вирощування: чим вищий індекс, тим більше умовні фактори впливають на продуктивність; нижчий індекс свідчить про меншу мінливість і кращу стабільність селекційного зразка. З’ясовано, що у деяких номерів урожайність значною мірою залежала від погодних умов років досліджень, а не від фонового вирощування. Це проявлялося у сортів БЦ 96, Ярослава та селекційних зразків 913-16, 747-17, у яких фенотипова мінливість продуктивності була викликана реакцією на погодні умови. Очевидно, в окремих випадках несприятливі умови року нівелювали вплив змішаних посівів, але деякі зразки горошку посівного (ярого) – 829-17, 715-18, 897-17 – виявилися більш стабільними як до умов вирощування в суміші, так і до погодних факторів. Ці селекційні зразки демонстрували вищу та стабільну продуктивність у сумісному вирощуванні з гірчицею білою порівняно з іншими.
Висновки. Виділено джерела горошку посівного (ярого), адаптовані до вирощування у змішаних посівах із гірчицею білою. Загалом, дослідження сортовипробування та застосування запропонованого методу дало змогу виділити селекційні номери з високими та стабільними показниками конкурентної стійкості до гірчичного фону. Цей селекційний матеріал, після подальшого вивчення в колекційному розсаднику, буде використаний для створення сортів вики ярої.
Посилання
Aralov, V. I., Aralov, O. V., Aralova, T. S., & Humenna, N. I. (2012). Methods and results of pea (spring vetch) breeding. Forage and Feed Production, 73, 93–96. [In Ukrainian]
Wang, B., Deng, J., Wang, T., Ni, W., Feng, Q., & Lan, J. (2022). Effect of seeding options on interspecific competition in oat (Avena sativa L.) – Common vetch (Vicia sativa L.). Forage Crops – Agronomy, 12, 3119.
Cakmakci, S., & Acikgoz, E. (2010). Components of seed and straw yield in common vetch (Vicia sativa L.). Plant Breeding, 113, 71–74.
Erol, A., Kaplan, M., & Kizilmsek, M. (2009). Oats (Avena sativa) – Common vetch (Vicia sativa) mixtures grown on a low-input basis for sustainable agriculture. Tropical Grasslands, 43, 191–196.
Lithourgidis, A. S., Vasilakoglou, I. B., Dhima, K. V., Dordas, C. A., & Yiakoulaki, M. D. (2006). Forage yield and quality of common vetch mixtures with oat and triticale in two seeding ratios. Field Crops Research, 99, 106–113.
Tuna, C., & Orak, A. (2002). Yield and yield components of some important common vetch (Vicia sativa L.) genotypes. Bulgarian Journal of Agricultural Science, 8, 215–218.
Tuna, C., & Orak, A. (2007). The role of intercropping on yield potential of common vetch (Vicia sativa L.) / oat (Avena sativa L.) cultivated in pure stand and mixtures. Journal of Agricultural and Biological Science, 2(2), 14–19.
Abbasi, A. R., Sarvestani, R., Mohammadi, B., & Baghery, A. (2014). Drought stress-induced changes at physiological and biochemical levels in some common vetch (Vicia sativa L.) genotypes. Journal of Agricultural Science and Technology, 16, 505–516.
Berger, J. D., Robertson, L. D., & Cocks, P. S. (2002). Genotype–environment interaction for yield and other plant attributes among undomesticated Mediterranean Vicia species. Euphytica, 126, 421–435.
Kozak, M. (2004). Cultivation value and use of common vetch (Vicia sativa L.) grown for seeds in a mixed and pure stand. Scientific Papers of the Wroclaw University of Agriculture, Dissertations, 122–135. [In Ukrainian]
Ermantrout, E. P., Bobro, M. A., & Hoptsii, T. I. (2008). Methodology of scientific research in agronomy. Kharkiv. [In Ukrainian]
Eberhart, S. A., & Russell, W. A. (1966). Stability parameters for comparing varieties. Crop Science, 6(1), 36–40.
Tarasova, V. V. (2008). Ecological statistics. Kyiv: Center for Educational Literature. [In Ukrainian]
Hahin, A. O. (2015). Variability and inheritance of traits in F3 populations of spring vetch grown in agrocenoses with supporting crops. Bulletin of Uman National University, 1, 55–57. [In Ukrainian]
Hahin, A. O., Syniogub, S. V., & Orlov, S. D. (2013). Breeding of spring vetch for multi-component crops. Forage and Feed Production, 74, 37–40. [In Ukrainian]
