Продуктивність сорго зернового залежно від агротехнічних заходів в умовах Північного Степу України
DOI:
https://doi.org/10.47414/np.32.2024.327514Ключові слова:
урожайність, реалізація генетичного потенціалу, гібрид, густота рослин, регулятор росту рослин, технологія вирощування, екстракт морських водоростейАнотація
Мета. Визначити вплив гібридів, густоти рослин і застосування регулятора росту на продуктивність сорго зернового в умовах степової зони України. Методи. Дослідження проводили в умовах недостатнього зволоження Північного Степу України протягом 2022–2024 рр. Під час досліджень застосовували такі методи: польовий – спостереження за фенологічними фазами росту й розвитку культури, оцінювання впливу досліджуваних елементів на врожайність сорго зернового; табличний – для систематизації, впорядкування й подання отриманих даних; графічний – для візуалізації результатів дослідження. Наукова програма передбачала вивчення впливу технологічних елементів на фенологічні, біометричні, структурно-морфологічні показники та врожайність сорго зернового. Відповідно до поставленої мети було розроблено схему трифакторного досліду, у якій першим фактором були гібриди сорго зернового різних груп стиглості: ‘Калатур’, ‘ЕС Алізе’, ‘ЕС Фоен’, ‘Албанус’ та ‘ЕС Муссон’. Другим фактором була густота рослин – 170, 200 та 230 тис. шт./га. Третім – застосування регулятора росту Аппетайзер у фазах 4–5 та 7–8 листків із нормою витрати препарату 0,5 л/га та робочого розчину – 150 л/га. Результати. Упродовж років досліджень найвищу врожайність зерна забезпечили середньоранні гібриди ‘ЕС Фоен’ (5,17 т/га), ‘Калатур’ (5,13 т/га) та ‘ЕС Муссон’ (5,11 т/га) за густоти 200 тис. шт./га із застосуванням регулятора росту Аппетайзер. За густоти 170 тис. шт./га найвищу продуктивність сформували: ранньостиглий гібрид ‘Албанус’ – 4,02 т/га, середньоранні – ‘ЕС Муссон’ та ‘ЕС Фоен’ – 4,01 і 3,79 т/га відповідно. Серед загущених посівів (230 тис. шт./га) високими показниками врожайності відзначилися гібриди ‘ЕС Муссон’ (4,60 т/га), ‘Албанус’ (4,51 т/га) та ‘ЕС Фоен’ (4,37 т/га). Висновки. Доведено провідну роль густоти рослин і застосування регулятора росту в реалізації продуктивного потенціалу гібридів сорго зернового. Збільшення густоти рослин від 170 до 200 тис. шт./га забезпечує високу врожайність на рівні 4,43–4,87 т/га (за середніми показниками протягом досліджень) для гібридів французької селекції ‘Калатур’, ‘ЕС Алізе’, ‘ЕС Фоен’, ‘Албанус’ та ‘ЕС Муссон’. Подальше підвищення густоти до 230 тис. шт./га спричиняє пригнічення рослин і зниження врожайності на 4–16 %. Регулятор росту Аппетайзер можна вважати сучасним адаптивним елементом технології вирощування, оскільки він забезпечує приріст урожайності на 0,17–0,41 т/га, будучи економічно й технологічно ефективним. Правильне регулювання густоти рослин має вирішальне значення, адже надмірна густота може призводити до конкуренції за поживні речовини та вологу, знижуючи продуктивність. Таким чином, поєднання оптимальної густоти з використанням регулятора росту в технології вирощування здатне суттєво підвищити врожайність сорго зернового в умовах степової зони України.
Посилання
Kvashchuk, O. V., Suchek, M. M., Khomina, V. Ya., & Pastukh, O. D. (2013). Cereal crops. Kamianets-Podilskyi: Medobory-2006. [In Ukrainian]
Zhatova, H., & Kovalenko, M. (2020). Biological characteristics of sorghum crop. Bulletin of Sumy National Agrarian University. Series: Agronomy and Biology, 40(2), 14–22. doi: 10.32782/agrobio.2020.2.2
Yakhin, O. I., Lubyanov, A. A., Yakhin, I. A., & Brown, P. H. (2017). Biostimulants in plant science: A global perspective. Frontiers in Plant Science, 7, Article number 2049. doi: 10.3389/fpls.2016.02049
Filipova, L. (2023). Overview of the Ukrainian market of plant growth-stimulating products. In Theoretical and Practical Aspects of Modern Scientific Research: Collection of Scientific Papers “ΛΌГOΣ” with Proceedings of the II International Scientific and Practical Conference (pp. 101–106). Seoul. doi: 10.36074/logos-28.04.2023.32
De Saeger, J., Van Praet, S., Vereecke, D., Park, J., Jacques, S., Han, T., & Depuydt, S. (2020). Toward the molecular understanding of the action mechanism of Ascophyllum nodosum extracts on plants. Journal of Applied Phycology, 32, 573–597. doi: 10.1007/s10811-019-01903-9
Karazhbei, H. M. (2012). Status and prospects of grain sorghum in Ukraine. Breeding and Seed Production, 101, 150–155. doi: 10.30835/2413-7510.2012.59749 [In Ukrainian]
Sliusar, S. M. (2017). Growth and development features of sorghum in the Right-Bank Forest-Steppe. Agriculture, 2, 63–67. [In Ukrainian]
Pravdyva, L. A., & Yalanskyi, O. V. (2022). Productivity and yield structure elements of different varieties of common two-colored sorghum (Sorghum bicolor L.). Modern Agrotechnologies, 10(3). doi: 10.47414/na.10.3.2022.270497 [In Ukrainian]
Abreha, K. B., Enyew, M., Carlsson, A. S., Vetukuri, R. R., Feyissa, T., Motlhaodi, T., Ng’uni, D., & Geleta, M. (2022). Sorghum in dryland: Morphological, physiological, and molecular responses of sorghum under drought stress. Planta, 255(1), Article number 20. doi: 10.1007/s00425-021-03799-7
Pravdyva, L. A., Doronin, V. A., & Hanzhenko, O. M. (2021). Formation of Sorghum vulgare and Sorghum orysoidum productivity as affected by sowing dates in the conditions of the eastern part of the Forest-Steppe of Ukraine. Advanced Agritechnologies, 9. doi: 10.47414/na.9.2021.253364 [In Ukrainian]
Boiko, M. (2024). Increasing the yield and grain quality of grain sorghum hybrids in the Southern Steppe zone of Ukraine. Bulletin of Agricultural Science, 8, 73–80. doi: 10.31073/agrovisnyk202408-08 [In Ukrainian]
Hyrka, A. D., & Alekseev, Ya. V. (2021). Varietal reaction of grain sorghum plants variety Vinets’ to the nutrition area in the conditions of the Northern Steppe of Ukraine. Agrarian Innovations, 3, 21–25. doi: 10.32848/agrar.innov.2020.3.4 [In Ukrainian]
Hyrka, A. D., & Alekseev, Ya. V. (2021). Peculiarities of growth and development of grain sorghum variety Dniprovs’kyi 39 depending on the density of agrocenosis in the conditions of the Northern Steppe of Ukraine. Agrarian Innovations, 4, 18–22. doi: 10.32848/agrar.innov.2020.4.3 [In Ukrainian]
Davydenko, S., Rozhkov, A., Karpuk, L., Popov, S., & Mykhailyn, V. (2022). Elements of plant productivity and biological yield capacity of grain sorghum hybrids depending on the inter-row width and seed sowing rate. Scientific Horizons, 25(6), 55–64. doi: 10.48077/scihor.25(6).2022.55-64
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Д. В. Сухіна, Н. В. Новицька

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Збірник "Наукові праці ІБКіЦБ" дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому збірнику, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають збірнику право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому збірнику;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим збірником (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому збірнику.