Урожайність та якість насіння сої за різних систем захисту  від бур’янів в умовах Лісостепу України

О. П. Конопольський

doi:10.47414/np.33.2025.349299

Автор(и)

О. П. Конопольський Національний університет біоресурсів і природокористування України , Україна https://orcid.org/0000-0002-6477-8650

DOI:

https://doi.org/10.47414/np.33.2025.349299

Ключові слова:

сорт ‘Муза’, забур’яненість, гербіцидні композиції, мультисайтовий механізм дії, ПАР Скаба КЕ, оптимізовані норми, урожайність, уміст білка, уміст олії, збір білка, збір олії

Анотація

Мета. Установити особливості формування врожайності та якості насіння сої за різних систем захисту від бур’янів в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Дослідження проводили впродовж 2023–2025 рр. на базі «ВП Агрономічна дослідна станція» (Київська обл.) за схемою, що включала двокомпонентні (Базагран + Селект; Хармоні + Селект; Півот + Селект) та трикомпонентну (Базагран + Хармоні + Селект) системи у варіантах: 100 % норма гербіцидів без ПАР; 100 % + ПАР Скаба КЕ, 0,2 л/га; 75 % норма + ПАР, 0,3 л/га; оптимізована норма (–33…40 %) + ПАР, 0,4 л/га. Продуктивність культури оцінювали за врожайністю насіння, вмістом білка та олії в ньому, а також за збором цих компонентів з одиниці площі. Результати. Урожайність без ПАР у середньому за три роки становила 2,34–2,46 т/га, тоді як додавання ПАР (0,2 л/га) підвищувало її до 2,53–2,66 т/га; максимальні значення отримано у трикомпонентній системі Базагран + Хармоні + Селект + ПАР. Найвищі врожаї формувалися у 2024 р. (2,48–2,62 т/га), а в посушливіших умовах 2025 р. спостерігалося зниження до 2,20–2,30 т/га (на фоні без ПАР). Зменшення норм гербіцидів до 75 % у поєднанні з ПАР забезпечувало стабільно високий рівень урожайності (2,50–2,60 т/га), а оптимізовані норми (–33…40 %) з підвищеною нормою ПАР (0,4 л/га) – 2,51–2,61 т/га; різниця між варіантами із ПАР не перевищувала 0,02–0,05 т/га, що підтверджує можливість зниження гербіцидного навантаження без втрати продуктивності. Паралельно відмічено тенденцію до підвищення вмісту білка за використання ПАР (у середньому до 40,0–40,6 %) порівняно з фоном без ПАР (39,2–39,7 %), а також формування збору білка на рівні 1,00–1,08 т/га залежно від системи захисту. Уміст олії в насінні варіював у межах 21,8–22,5 % (середнє за три роки), а збір олії – 0,53–0,58 т/га з максимумом у варіантах із ПАР. Висновки. Система захисту сої від бур’янів істотно впливає на формування врожайності та якісних показ-ників насіння, зокрема вміст білка та олії. Використання ПАР Скаба КЕ у поєднанні з оптимі-зованими нормами гербіцидів забезпечує стабільно високий урожай і збір білка та олії, даючи змогу знизити гербіцидне навантаження без істотної втрати продуктивності. Найвищу ефективність показала трикомпонентна система Базагран + Хармоні + Селект з додаванням ПАР.

Посилання

Krön, M., & Bittner, U. (2015). Danube Soya – Improving European GM-free soya supply for food and feed. OCL, 22(5), Article D509. https://doi.org/10.1051/ocl/2015050

Pagano, M. C., & Miransari, M. (2016). The importance of soybean production worldwide. In M. Miransari (Ed.), Abiotic and biotic stresses in soybean production (pp. 1–24). Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-801536-0.00001-3

Pike, D. R., McGlamery, M. D., & Knake, E. L. (1991). A case study of herbicide use. Weed Technology, 5(3), 639–646. https://doi.org/10.1017/S0890037X00027482

Harder, D. B., Sprague, C. L., & Renner, K. A. (2007). Effect of soybean row width and population on weeds, crop yield, and economic return. Weed Technology, 21, 744–752. https://doi.org/10.1614/WT-06-122.1

Dalley, C. B., Kellis, J. J., & Renner, K. A. (2004). Effect of glyphosate application timing and row spacing on weed growth in corn (Zea mays) and soybean (Glycine max). Weed Technology, 18(1), 177–182.

Heap, I. (2014). Global perspective of herbicide-resistant weeds. Pest Management Science, 70(9), 1306–1315. https://doi.org/10.1002/ps.3696

Bertheau, Y., & Davison, J. (2020). Soybean in the European Union, status and perspective. In Recent trends for enhancing the diversity and quality of soybean products (pp. 1–46). IntechOpen. https://doi.org/10.5772/18896

Štefanić, E., Kovačević, V., Dimić, D., Štefanić, I., & Antunović, S. (2017). Changes in weed species composition in Northeastern Croatian row crops from 1977 to 2015. Herbologia, 16, 57–62. https://doi.org/10.5644/herb.16.2.05

Krstić, J., Malidža, G., Rajković, M., & Krstić, M. (2021). Influence of different methods for breaking seed dormancy of Ambrosia artemisiifolia, Abutilon theophrasti and Xanthium strumarium on emergence in field conditions. Acta Herbológica, 30(1), 29–37. https://doi.org/10.5937/actaherb2101029K

Knezevic, S. Z., Evans, S. P., & Mainz, M. (2003). Row spacings influences the critical timing for weed removal in soybean (Glycine max). Weed Technology, 17, 666–673. https://doi.org/10.1614/WT02-49

Blackshaw, R. E., Larney, F. J., Lindwall, C. W., Watson, P. R., & Derksen, D. A. (2001). Tillage intensity and crop rotation affect weed community dynamics in a winter wheat cropping system. Canadian Journal of Plant Science, 81(4), 805–813. https://doi.org/10.4141/P01-023

Landau, C. A., Hager, A. G., & Williams, M. M. (2022). Deteriorating weed control and variable weather portends greater soybean yield losses in the future. Science of the Total Environment, 830, Article 154764. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2022.154764

Prysiazhniuk, O. I., Klymovych, N. M., Polunina, O. V., Yevchuk, Ya. V., Tretiakova, S. O., Kononenko, L. M., Voitovska, V. I., & Mykhailovyn, Yu. M. (2021). Methodology and organization of scientific research in agriculture and food technologies. Nilan-LTD. https://doi.org/10.47414/978-966-924-927-2 [In Ukrainian]

Ermantraut, E. R., Prysiazhniuk, O. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statistical analysis of agronomic research data in the Statistica 6.0 package: guidelines. PolihrafKonsaltynh. [In Ukrainian]

Trybel, S. O. (Ed.). (2001). Methods of testing and application of pesticides. Svit. [In Ukrainian]