Формування якісних показників гречки за органічного виробництва

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.47414/np.33.2025.350952

Ключові слова:

органічне виробництво, якість гречки, біопрепарати

Анотація

Мета. Оцінити зміни якісних показників гречки за органічного виробництва залежно від застосування допоміжних продуктів та сортових особливостей. Методи. Дослідження проводили упродовж 2023–2025 рр. на базі ПСП ім. Т. Г. Шевченка (Київська обл.). Польовий дослід закладали за двофакторною схемою: фактор А – сорти гречки: ‘Антарія’ (середньо-ранній), ‘Син-3/02’ (середньостиглий), ‘Ярославна’ (ранньостиглий); фактор В – біопрепа-рати: без застосування допоміжних продуктів (контроль), Біокомплекс–БТУ, Гумат калію, Гумісол. Усі досліджувані допоміжні продукти відповідали вимогам органічного виробництва та включені до переліку дозволених для застосування. Результати. Установлено суттєвий позитивний вплив біопрепаратів на продуктивність гречки за органічного виробництва. Найвищу ефективність забезпечило поєднання передпосівної обробки насіння та поза-кореневого підживлення Гуматом калію, що дало змогу отримати врожайність на рівні 1,90–2,30 т/га (залежно від сорту) проти 1,56–1,89 т/га на контролі. Застосування біопрепаратів сприяє поліпшенню показників якості зерна та зеленої маси. Максимальний уміст сирого білка в насінні (13,68–13,88 %) та перетравність зеленої маси у фазі цвітіння (49,48–50,58 %) зафіксовано за комплексної схеми застосування Гумату калію. Активізація ростових процесів гуміновими речовинами інтенсифікує накопичення макроелементів. Найвищий уміст P2O5 та K2O відмічено у сорту ‘Син-3/02’ за використання Гумату калію (приріст вмісту калію у зерні становив 19–21 % проти контролю). Уміст фосфору та калію у фазі цвітіння був значно вищим порівняно з дозрілим насінням, що пояснюється активним метаболізмом у період бутонізації. Результати лабораторних досліджень підтвердили повну відповідність отриманої продукції стандартам ЄС щодо органічного виробництва. У зерні та зеленій масі не виявлено залишків пестицидів (гліфосату, фосфіну, хлормеквату тощо). Висновки. Застосування дозволених в органічному землеробстві біопрепаратів суттєво підвищує врожайність та якісні показники гречки. Найефективнішою виявилася комплексна схема застосування Гумату калію (передпо-сівна обробка + позакореневе підживлення), що забезпечила максимальну врожайність (до 2,30 т/га), найвищий уміст сирого білка в насінні (до 13,88 %) та інтенсивне накопичення макроелементів (P2O5 та K2O), особливо у сорту ‘Син-3/02’. Лабораторний контроль підтвердив повну відсутність залишків пестицидів у продукції, що доводить ефективність розробленої системи для отримання безпечного та біологічно цінного врожаю гречки згідно зі стандартами ЄС.

Посилання

Shevchuk, V. M. (2025). Buckwheat as a strategic crop in the context of climate change, agroecological sustainability, and food security. Scientific Progress & Innovations, 28(2), 112–119. https://doi.org/10.31210/spi2025.28.02.17

Malinka, L., Shyshkina, K., Didur, I., Ezerkovska, L., Karaulna, V., Karpuk, L., Pavlichenko, A., & Kozak, L. (2020). Status and production of organic products in Ukraine. Buckwheat cultivation using biological products. Agrobiology, 2, 90–97. https://doi.org/10.33245/2310-9270-2020-161-2-90-97

Karpuk, L. M., Yezerkovska, L. V., Karaulna, V. M., & Pavlichenko, A. A. (2020). Economic efficiency of growing buckwheat in organic farming. In Current problems of innovative development of the agricultural sector of the economy (pp. 60–61). Kyiv. [In Ukrainian]

Konovalenko, L. I., Morhun, V. V., & Petrenko, K. V. (2013). Efficiency of various plant growth regulators and biological products in the conditions of the Steppe. Agroecological Journal, 3, 51–56. [In Ukrainian]

Hadzalo, Ya. M., & Kaminskyi, V. F. (Eds.). (2016). Scientific foundations of organic production in Ukraine. Ahrarna nauka. [In Ukrainian]

Volkohon, V. V. (2013). Biological aspects of adaptive farming systems. In Adaptive systems of agriculture and modern agrotechnologies as a basis for rational land use, preservation and reproduction of soil fertility (pp. 95–107). Edelveis. [In Ukrainian]

Ternovyi, Yu. V., & Ternova, Ye. V. (2023). Influence of agrotechnical measures on biotic factors in organic agrophytocenoses. In Innovative eco-friendly crop production technologies under martial law (pp. 168–170). Kyiv. [In Ukrainian]

Stepyshyn, P. O., Rekunenko, V. V., & Pyndus, V. V. (2008). Fundamentals of organic production. Nova Knyha. [In Ukrainian]

European Food Safety Authority (EFSA), Anastassiadou, M., Akhter, M. T., Brocca, D., Greco, L., Josheski, M., Romano, M. L., Magrans, J. O., Romac, A., Santos, M., & Tauriainen, T. (2025). Findings of not authorised substances in food and feed certified as organic [JB]. EFSA Supporting Publications, 22(7). https://doi.org/10.2903/sp.efsa.2025.EN-9524

PRIMORIS. (2025, April). Unpacking phosphonic acid. Your reliability in food analysis. https://primoris-lab.com/langchoice

Halashevskyi, S. O., Havran, I. I., & Yezerkovska, L. V. (2024). List of auxiliary products and methods allowed for use in organic production taking into account the requirements of organic standards of the European Union (10th ed.). Kyiv. [In Ukrainian]

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-29

Як цитувати

Карпук, Л. М., & Федорченко, Я. О. (2025). Формування якісних показників гречки за органічного виробництва. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків, (33), 19–28. https://doi.org/10.47414/np.33.2025.350952

Номер

Розділ

РОСЛИННИЦТВО