Оптимізація гербіцидного захисту буряків цукрових з урахуванням продуктивності та вуглецевого навантаження
DOI:
https://doi.org/10.47414/np.33.2025.351035Ключові слова:
буряки цукрові, урожайність, сегетальна рослинність, викиди CO₂eqАнотація
Мета. Визначити оптимальні схеми контролювання бур’янів у посівах буряків цукрових, які забезпечують ефективне пригнічення сегетальної рослинності за мінімального хімічного та вуглецевого навантаження на агроекосистему в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Дослідження проводили впродовж 2023–2025 рр. на базі дослідного поля Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН (Київська обл.). Об’єкт дослідження – гібрид буряків цукрових ‘Рутенія’. Схема досліду передбачала порівняння контрольних варіантів (без захисту та ручне прополювання) із двома системами хімічного захисту, що включали чотириразове внесення гербіцидів (препарати на основі фенмедифаму, десмедифаму, етофумезату, метамітрону та ін.). Використовували польові, лабораторні (поляриметричний метод визначення цукристості) та розрахунково-статистичні методи. Екологічний вплив оцінювали через розрахунок викидів CO₂eq за методикою інтегральної оцінки вуглецевого навантаження. Результати. Установлено, що за природного фону забур’яненість посівів становила 110,1 шт./м2, де понад 40 % були однорічні злакові види (просо півняче, мишій сизий). Це призводило до критичного зниження врожайності до 1,1 т/га. Застосування хімічних систем захисту забезпечило високу технічну ефективність на рівні 89,5–91,3 %. Найкращий контроль бур’янів зафіксовано у варіанті з використанням комбінації препаратів Бетанал макс Про та Карібу Екстра (варіант 4), де рівень пригнічення окремих видів досягав 98,2 %. Проте у цьому ж варіанті спостерігався тимчасовий фітотоксичний вплив на культуру, що призвів до тенденції зниження врожайності до 65,4 т/га порівняно з 67,3 т/га у варіанті 3. Максимальну продуктивність (75,8 т/га) отримано за умови повної відсутності конкуренції з бур’янами (ручне прополювання). Розрахунок вуглецевого сліду засвідчив, що попри відсутність пестицидів, варіант без захисту мав найвищі питомі викиди CO₂eq (18,30 кг/га) через низьку врожайність. Оптимізовані системи захисту забезпечили зниження викидів до 17,64 кг/га. Висновки. Ефективний контроль бур’янів є визначальним фактором формування продуктивності буряків цукрових та мінімізації вуглецевого навантаження. Система захисту, що базується на препаратах Штефам Новий, Бетанал макс Про та Гол (варіант 3), є агрономічно та екологічно найдоцільнішою, оскільки забезпечує високу врожайність (67,3 т/га) та цукристість (17,64 %) без проявів фітотоксичності. Варіант із залученням гербіциду Карібу Екстра демонструє ширший спектр дії, проте потребує суворого дотримання регламентів для уникнення гальмування росту культури.
Посилання
Grzanka, M., Sobiech, Ł., Idziak, R., Filipczak, A., & Skrzypczak, G. (2023). Impact of chemical weed management in sugar beet (Beta vulgaris) on productivity, quality and economics. Journal of Plant Protection Research, 63(4), 459–467. https://doi.org/10.24425/jppr.2023.146878
Cioni, F., & Maines, G. (2010). Weed control in sugar beet. Sugar Tech, 12(3–4), 243–255. https://doi.org/10.1007/s12355-010-0036-2
May, M. (2001). Crop protection in sugar beet. Pesticide Outlook, 12(5), 188–191. https://doi.org/10.1039/b108605g
European Food Safety Authority (EFSA), Álvarez, F., Arena, M., Auteri, D., Leite, S. B., Binaglia, M., Castoldi, A. F., Chiusolo, A., Colagiorgi, A., Colas, M., Crivellente, F., De Lentdecker, C., De Magistris, I., Egsmose, M., Fait, G., Ferilli, F., Broussard, M. F., Santonja, G. G., Gouliarmou, V., … Villamar‐Bouza, L. (2025). Peer review of the pesticide risk assessment of the active substance phenmedipham. EFSA Journal, 23(11), Article e9711. https://doi.org/10.2903/j.efsa.2025.9711
Akuoko, A. (2025). Evaluating metamitron efficacy for glyphosate-resistant Palmer amaranth (Amaranthus palmeri) management in sugarbeet across the Central High Plains [Doctoral dissertation, University of Nebraska-Lincoln].
Li, X., Riaz, M., Song, B., & Liu, H. (2022). Phytotoxicity response of sugar beet (Beta vulgaris L.) seedlings to herbicide fomesafen in soil. Ecotoxicology and Environmental Safety, 239, Article 113628. https://doi.org/10.1016/j.ecoenv.2022.113628
Berg, J., Ring, H., & Bernhardt, H. (2025). Combined mechanical–chemical weed control methods in post-emergence strategy result in high weed control efficacy in sugar beet. Agronomy, 15(4), Article 879. https://doi.org/10.3390/agronomy15040879
Kimmel, S. I., Schumacher, M., Spaeth, M., Sökefeld, M., Alagbo, O. O., Allmendinger, A., Andujar, D., Berge, T. W., Braun, R., Parasca, S. C., Emminghaus, J., Glykos, I., Hamouz, P., Hruška, A., Merkle, M., Naruhn, G., Peteinatos, G. G., Sin, B., & Gerhards, R. (2025). A comparative applied analysis of six robotic-assisted weeding systems in sugar beets. Plant, Soil and Environment, 71(11), 782–792. https://doi.org/10.17221/335/2025-PSE
Gerhards, R., Bezhin, K., & Santel, H. J. (2017). Sugar beet yield loss predicted by relative weed cover, weed biomass and weed density. Plant Protection Science, 53(2), 118–126. https://doi.org/10.17221/57/2016-pps
Prysiazhniuk, O. I., Klymovych, N. M., Polunina, O. V., Yevchuk, Ya. V., Tretiakova, S. O., Kononenko, L. M., Voitovska, V. I., & Mykhailovyn, Yu. M. (2021). Methodology and organization of scientific research in agriculture and food technologies. Nilan-LTD. https://doi.org/10.47414/978-966-924-927-2 [In Ukrainian]
Roik, M. V., & Hizbullin, N. H. (Eds.). (2014). Methods of conducting research in sugar beet growing. FOP Korzun D. Yu. [In Ukrainian]
Trybel, S. O. (Ed.). (2001). Methodology of testing and application of pesticides (pp. 174–175). Svit. [In Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Я. П. Макух, С. О. Ременюк, В. М. Різник, С. В. Мошківська, Ю. О. Литвин, Т. М. Марченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Збірник "Наукові праці ІБКіЦБ" дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому збірнику, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають збірнику право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому збірнику;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим збірником (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому збірнику.
