Енергетична ефективність захисту посадок тополі чорної від бур’янів
DOI:
https://doi.org/10.47414/np.28.2020.211051Ключові слова:
тополя чорна, енергетична ефективність, бур’яни, захист посадокАнотація
Мета. Визначити енергетичну ефективність вирощування посадок тополі чорної.
Методи. Польові, лабораторні.
Результати. Встановлено, що з енергетичної точки зору застосування мульчування дозволило отримати більше енергії з врожаєм, ніж витрачено на технології закладання плантацій та догляду за рослинами тополі чорної. Кращим варіантом мульчування було використання соломи шаром 5 см – Кее 4,78. А за застосування деревної тирси параметри Кее були на рівні контрольного забур’яненого варіанту досліду. Внесення гербіциду Стомп 330, к.е, 5 л/га сприяло отриманню Кее на рівні 4,21, а за застосування гербіциду Зенкор, 70, в.г., 1,5 кг/га, отримали Кее 4,77, а за внесення гербіциду Штарга, к.е., 2,0 відповідно 4,24 та за застосування Штефам новий, к.е., 1,0 л/га – 4,89. Найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності був отриманий за комбінованого застосування Штарга (1,5 л/га) + Штефам новий (0,5 л/га) – 5,27. У посадках тополі чорної, де в перший рік вегетації проводили три послідовні міжрядні культивації, сумарно за три роки формувалось 97,9 ГДж/га енергії за коефіцієнту енергетичної ефективності 4,77. Показники застосування трьох ручних зрізувань бур’янів потребували додаткових затрат людської праці, однак сумарно це незначно вплинуло на коефіцієнт енергетичної ефективності який становив 4,94. Однак застосування ручної праці в промислових масштабах неможливе за рахунок, власне, відсутності достатньої кількості трудових резервів та необхідності гідної оплати праці найманих працівників, що не може бути виправдана навіть високими значеннями коефіцієнту енергетичної ефективності.
Висновки. Встановлено, що у посадках тополі чорної без присутності бур’янів збір енергії сумарно за три роки був 107,6 ГДж/га, посадки без заходів захисту від бур’янів забезпечували формування лише 46,1 ГДж/га, а енергетична ефективність гербіцидного захисту тополі чорної забезпечила формування від 87,1 до 106,4 ГДж/га.
Посилання
Thompson, D. G., & Pitt, D. G. (2003). A review of Canadian forest vegetation management research and practice. Annals of Forest Science, 60(6), 559–572. doi: 10.1051/forest:2003060
Berguson, B., Eaton, J., & Stanton, B. (2010). Development of Hybrid Poplar for Commercial Production in the United States: The Pacific Northwest and Minnesota Experience. Sustainable Alternative Fuel Feedstock Opportunities, Challenges and Roadmaps for Six U.S. Regions. Duluth. pp. 282–299.
Albertsson, J., Hansson, D., Bertholdsson, N.-O., & Аhman, I. (2014). Site-related set-back by weeds on the establishment of 12 biomass willow clones. Weed Research, 54(4), 398–407.
Fuchylo, Ya., Makukh, Ya., Remeniuk, S., Moshkivska, S., & Kharytonov, M. (2019). Peculiarities of willow productivity formation in the first year of growing under mechanical weed control. INMATEH Agricultural Engineering journal, 57(1), 279–286.
Trybel, S. O. (2006). Metodyka vyprobuvannya i zastosuvannya pestytsydiv [Methods of testing and use of pesticides]. Kyiv: Svit. [in Ukrainian]
Roik, M. V., & Hizbullin, N. H. (2014). Metodyky provedennia doslidzhen u buriakivnytstvi [Research Methods in Beetroot Research]. Kyiv: FOP Korzun D. Yu. [in Ukrainian]
