Господарсько-біологічні показники зернового сорго залежно від сортових особливостей вітчизняної та іноземної селекції

Автор(и)

  • I. I. Boiko Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України
  • S. O. Tretiakova Уманський національний університет садівництва
  • N. M. Klymovych Уманський національний університет садівництва
  • O. V. Shevchuk Уманський національний університет садівництва

DOI:

https://doi.org/10.47414/np.28.2020.211053

Ключові слова:

сорго, сорт, структура, врожайність, якість

Анотація

Мета. Оцінити та порівняти основні сортові особливості зернового сорго. Встановити основні відмінності в якісних показниках структури і продуктивності зернового сорго сортів вітчизняної та іноземної селекції.

Методи. У процесі виконання досліджень застосовували лабораторний, польовий, порівняльний, аналітичний, математично-статистичний методи дослідження.

Результати. У досліджуваних сортах вітчизняної селекції висота рослин становила 109–134 см, довжина мітелки – 15–17 см. Вищі показники висоти рослин і довжини мітелки 143 і 17 були у сорту ‘Лан 59’. Найнижчий за висотою відмічався сорт ‘Днепрельстан’ – 109 см. За довжиною мітелки найнижчі показники були у сорту ‘Краєвид’ – 15 см. Висота рослин сорго іноземної селекції коливалася в межах від 75 до 130 см, довжина мітелки – 14–19 см. В середньому у сортів вітчизняної селекції маса зерна із 1 рослини становила 30,55 г та кількість зерен з однієї рослини – 1444 шт., а в іноземних сортів ці показники були 39,44 та 1313 шт. відповідно. Кількість зерен з однієї рослини залежно від кореляційної залежності вказує на те, що та має прямий зв'язок сильної дії на формування біологічної врожайності досліджуваних сортів сорго зернового. Коефіцієнт кореляції становить r = 0,92, коефіцієнт детермінації – R² = 0,8595.Спираючись на результати кореляційного аналізу, відмічено сильний зв'язок прямої дії між масою зерна з однієї рослини та масою 1000 зерен у досліджуваних сортів зернового сорго вітчизняної селекції, що становить r = 0,98; R2 = 0,96. Результати кореляційного аналізу дозволяють встановити сильний зв'язок прямої дії між кількістю зерен з однієї рослини та врожайністю досліджуваних сортів зернового сорго іноземної селекції, що становить r = 0,73; R2 = 0,52.

Висновки. Врожайність зерна зернового сорго залежить від основних показників структури та продуктивності даної культури. Показники маси 1000 зерен у сортів вітчизняної селекції коливалися в межах – 24,1–35,9 г, а маса зерна з однієї рослини становила – 22,5–45,2 г, при цьому формувалася біологічна врожайність на рівні 3,24–6,67 т/га. Маса 1000 зерен в середньому по сортах української селекції була в межах 28,57 г, а іноземної – 28,94 г. Серед вітчизняної селекції можна виділи сорт ‘Днепрельстан’, який характеризується вищими показниками маси і кількості зерен з однієї рослини, масою 1000 зерен та біологічною врожайністю. Найнижчі показники сформовані у сорту ‘Краєвид’. Біологічна врожайність зерна в середньому по сортах вітчизняної селекції була в межах – 5,37 т/га, а у іноземної – 5,59 т/га.

Посилання

Makarov, L. Kh. (2006). Sorghum cultures: a monograph. Kherson: Island. [in Ukrainian]

Kovtunova, N. A. (2016). The use of sorghum and the main directions of breeding work at the All-Russian Scientific Research and Design Institute named after IG Kalinenko. Tauride Journal of Agricultural Science, 3(7), 60–70. [in Russian]

Kovtunov, V. V.(2012). Source material of sorghum grain for breeding varieties and hybrids of feed and food direction. Thesis on the nipple. student step. c. agricultural sciences. Zernograd. 155.

Masresha, M. T., & Gebreyes, B. G. (2020). Characterization of Nutritional, Antinutritional, and Mineral Contents of Thirty-Five Sorghum Varieties Grown in Ethiopia. International Journal of Food Science.

Bоikо, М. О. (2016). The impact of crop density and sowing time on the yield structure of grain sorghum hybrids. Sciences of Europe: Global science center LP, 4(5), 62–65. [in Ukrainian]

Ramatoulaye, F., Mady, C., Fallou et al. (2016). Production and Use Sorghum: A Literature Review. Journal of Nutritional Health & Food Science, 4(1), 1–4.

Kiprotich F., Mwendia M. C., Cheruiyot K. E., & Wachira N. F. (2015). Nutritional suitability of bred sorghum (Sorghum bicolor) accessions from East Africa. AfricanJournalofFoodScience. 9(5), 326-333. DOI: 10.5897/AJFS2015.1288.

Lde Morais Cardoso, L., Pinheiro, S. S., Martino, H. S., Pinheiro-Sant'Ana, H. M. (2017). Sorghum (Sorghum bicolor L.): Nutrients, bioactive compounds, and potential impact on human health. Crit Rev Food Sci Nutr., 57(2), 372–390.

Devanand, L., Luthria, Keshun, & Liu. (2013). Localization of phenolic acids and antioxidant activity in sorghum kernels. Journal of Functional Foods, 5(4).

Uchimiya Minori, Li Wang Ming. (2016). Roles of conjugated double bonds in electron-donating capacity of sorghum grains. African Journal of Agricultural Research, 11 (24).

Metlina, G. V. (2015). Agro-energy efficiency of cultivation of new varieties and hybrids of sugar sorghum. Political Internet electronic scientific journal of the Kuban State Agrarian University, 114, 288.

Queiroz, V. A. V., da Silva, C. S., de Menezes, C. B., Schaffert, R. E., Guimarães, F. F. M., Guimarães, L. J. M., de Guimarães, P. E., & Tardin. F. D. (2015). Nutritional composition of sorghum [Sorghum bicolor (L.) Moench] genotypes cultivated without and with water stress. Journal of Cereal Science, 65, 103–111. https://doi.org/10.1016/j.jcs.2015.06.018.

Hariprasanna, K., Agte, V., Elangovan, M., Giteet, S., & Kishore, A. (2015). Anti-Nutritional Factors and Antioxidant Capacity in Selected Genotypes of Sorghum [Sorghum bicolor L. (Moench)]. International Journal of Agriculture Sciences, 7(8), 620–625.

McCormick, R. F., Truong, S. K., Sreedasyam, A., Jenkins, J., Shu ShengQiang, Sims, D., … Mullet, J. E. (2018). The Sorghum bicolor eference genome: improved assembly, gene annotations, a transcriptome atlas, and signatures of genome organization. Plant Journal, 93(2), 338–354.

Mehboob, S., Ali, T. M., Alam, F., & Hasnain, A. (2015). Dual modification of native white sorghum (Sorghum bicolor) starch via acid hydrolysis and succinylation. LWT - Food Science and Technology, 64(1), 459–467.

Nida, H., Seyoum, A., Gebreyohannes, A., & Gebreyohannes, A.(2016). Evaluation of yield performance of intermediate altitude sorghum (Sorghum bicolor (L.) Moench) genotypes using Genotype x Environment Interaction Analysis. Journal of Trend in Research and Development, 3(2), 27–35.

Althwab, S., Carr, T. P., Weller, C. L., Dweikat, I. M., & Schlegel, V. (2015). Advances in grain sorghum and its co-products as a human health promoting dietary system. Food Research International, 297.

Hrabovskyi, M. B. (2018). Rationale for maize sowing in compatible crops with sugar sorghum. Agrobiology, 1, 67–76. [in Ukrainian]

Hrytsaienko, Z. M. (2003). Methods of biological and agrochemical studies of plants and soils. Kyiv: Nichlava. [in Ukrainian]

Kovalchuk, V. P., Hryhorenko, N. O., & Kostenko, O. I. (2009). Sugar sorghum – sugar raw material and potential energy source. Sugar beet, 6, 6–7.[in Ukrainian]

Yeshchenko, V. O. (2014). The basics of scientific research in agronomy: A textbook. Vinnytsia: Edelweiss & K. [in Ukrainian]

State register of plant varieties suitable for distribution in Ukraine. (2019). Kyiv. [in Ukrainian]

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-29

Номер

Розділ

РОСЛИННИЦТВО