Особливості формування урожайності кукурудзи залежно від впливу елементів технології вирощування
DOI:
https://doi.org/10.47414/np.28.2020.230241Ключові слова:
рослинні рештки, основне удобрення, позакореневе підживлення, деструктор, інгібітор нітрифікаціїАнотація
Мета. Установити показники врожайності кукурудзи залежно від агротехнологічних заходів у Південно-Степовому регіоні України.
Методи. Польові та лабораторні методи досліджень та статистичні методи – описова статистика та дисперсійний аналіз.
Результати. Найбільш сприятливими погодні умови для забезпечення високого рівня урожайності були в 2018 році, коли в середньому по досліду отримано 5,96 т/га кукурудзи, а в 2019 році урожайність становила 5,09 т/га. Встановлено, що за позакореневого підживлення рослин кукурудзи карбамідом 14 кг/га + Aminomax 1 л/га вміст протеїну в зерні кукурудзи становив 9,9–10,3 %. А от за позакореневого підживлення рослин карбамідом 14 кг/га + Айдамін комплексний 2 л/га вміст протеїну в зерні кукурудзи становив 10,1–10,7 %, а застосування деструктора «СтимОрганік» 2 л/га та інгібітора уреази Стабілурен (Stabiluren 30) істотно не вплинуло на формування вмісту протеїну. Максимальний вміст крохмалю був за використання деструктора «СтимОрганік» 2 л/га та інгібітора уреази Стабілурен (Stabiluren 30) в поєднанні з Aminomax або Айдамін комплексний. Так, за позакореневого підживлення Aminomax 1 л/га вміст крохмалю становив 73,6 %, а от за використання Айдамін комплексний 2 л/га – 73,8 % відповідно.
Висновки. Застосовувані фактори позитивно позначились на формуванні її урожайності і по варіантах досліду визначено, що за використання деструктора «СтимОрганік» 2 л/га та інгібітора уреази Стабілурен (Stabiluren 30) та використання підживлення Aminomax 1 л/га отримано урожайність на рівні 6,16 т/га, а от за аналогічних варіантів досліду та внесення підживлення Айдамін комплексний 2 л/га формувався рівень урожайності в середньому за роки – 6,34 т/га відповідно.
Посилання
Duvick, D. (2005). The contribution of breeding to yield advances in maize. Advances in Agronomy, 86, 84–145. doi: 10.1016/S0065-2113(05)86002-X
Ray D. K., Ramankutty N., Mueller N. D., West P. C., & Foley J. A. (2012). Recent patterns of crop yield growth and stagnation. Nature Communications, 3, 1293. doi: 10.1038/ncomms2296
Chavas, J. P., & Shi, G. (2015). An economic analysis of risk, management and agricultural technology. Journal of Agricultural and Resource Economics, 40, 63–79.
Chavas, J. P., Shi, G., & Lauer, J. (2014). The effects of GM technology on maize yield. Crop Science, 54, 1331–1335.
Soltani, N., Dille, J. A., Burke, I., Everman, W., VanGessel, M., Davis, V., & Sikkema, P. (2016). Potential corn yield losses from weeds in North America. Weed Technology, 30, 979–984.
Nelson, G. C., Valin, H., & Sands, R. D. (2014). Climate change effects on agriculture: Economic responses to biophysical shocks. Proceedings of the National Academy of Sciences, 11, 3274–3279. doi: 10.1073/pnas.1222465110
Vermeulen, S. J., Aggarwal, P. K., & Ainslie, A. (2012). Options for support to agriculture and food security under climate change. Environmental Science and Policy, 15, 136–144.
Gaffney, J., Schussler, J., Löffler, C., Cai, W., Paszkiewicz, S., Messina, C., Groeteke, J., Keaschall, J., & Cooper, M. (2015). Industry-scale evaluation of maize hybrids selected for increased yield in drought-stress conditions of the US corn belt. Crop Science, 55, 1608–1618.
Nemali, K. S., Bonin, C., Dohleman, F., Stephens, M., Reeves, W., Nelson, D., & Castiglioni, P. (2015). Physiological responses related to increased grain yield under drought in the first biotechnology-derived drought-tolerant maize. Plant, Cell and Environment, 38, 1866–1880.
Ermantraut, E. R., Prysiazhniuk, O. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statistical analysis of agronomic research data in package Statistica 6.0. Kyiv: PolyhraphConsaltyng. [in Ukrainian]
