Агробіологічна оцінка колекційних зразків Allium sativum L. subsp. vulgare (Kuzn.)
DOI:
https://doi.org/10.47414/np.29.2021.244481Ключові слова:
часник нестрілкуючий, редукована квітконосна стрілка, повітряна бульбочка, врожайністьАнотація
Мета. Вивчити біологічні особливості й процес формування продуктивності та реалізації біологічного потенціалу нестрілкуючих сортозразків часнику озимого за краплинного зрошення в умовах Лісостепу України.
Методи. Польові, лабораторні, статистичні та розрахунково-аналітичні.
Результати. Місцеві та інтродуковані форми часнику озимого нестрілкуючого підвиду (№ 1, 14, 16, 19, 24, 27) порівняно із селекційними сортами [‘Прометей̕ (St) і ̒Любаша̕] за ознаками продуктивності. Виявлено, що всі без винятку нестрілкуючі форми культури мають еректоїдний тип розміщення листків. Інтродуковані форми характеризуються послабленим стрілкуванням, що є проявом адаптації до умов вирощування. За кількістю повітряних бульбочок у суцвітті всі сорти й колекційні зразки характеризувалися меншими показниками порівняно із сортом-стандартом ̒Прометей̕. Зокрема, сорт ̒ Любаша̕ утворював на 16,1 % менше бульбочок, але вони мали більшу на 37,2 % масу 1000 шт. Нестрілкуючі зразки, які утворювали повітряні бульбочки на редукованій квітконосній стрілці, характеризувалися дуже малою їх кількістю (менше за стандарт на 89,7–90,8%), однак утворені бульбочки мали надзвичайно велику масу 1000 шт. Зокрема, зразок № 1 формував повітряні цибулинки більше по масі 1000 шт. від стандарту на 542,0 %; зразки № 16 і 27 – на 554,3 і 752,9 % відповідно. Зразки № 14, 19 і 24 взагалі не стрілкували. За врожайності повітряних бульбочок зразки, які утворювали цибулинки, поступалися стандарту на 11,7–40,1 %. Сорт ̒Любаша̕ характеризувався більшою на 19,0 % урожайністю цибулинок. Абсолютна більшість колекційних зразків часнику озимого утворювали меншу цибулину. Велику за масою цибулину відносно стандарту мав зразок № 16. За врожайністю колекційні зразки істотно поступалися, крім № 16, який перевищував показники стандарту на 30,2 і 56,8 Усі колекційні зразки мали істотно більший уміст сухої речовини.
Висновки. Виділено перспективні зразки (№ 14, 16, 19, 24) за рядом ознак для подальшої селекції нестрілкуючих сортів часнику озимого столового типу. Подальші дослідження полягають у вивченні вмісту вторинних метаболітів і зберігання зразків у неконтрольованих умовах для створення столових сортів, придатних до тривалого зберігання.
Посилання
Petropoulos, S., Fernandes, Â., Ntatsi, G., Petrotos, K., Barros, L., & Ferreira, I. (2018). Nutritional Value, Chemical Characterization and Bulb Morphology of Greek Garlic Landraces. Molecules, 23(2), 319. doi: 10.3390/molecules23020319
González, R. E., Soto, V. C., Sance, M. M., Camargo, A. B., & Galmarini, C. R. (2009). Variability of Solids, Organosulfur Compounds, Pungency and Health-Enhancing Traits in Garlic (Allium sativum L.) Cultivars Belonging to Different Ecophysiological Groups. J. Agric. Food Chem., 57(21), 10282–10288. doi: 10.1021/jf9018189
García Lampasona, S., Martínez, L., & Burba, J. L. (2003). Genetic diversity among selected Argentinean garlic clones (Allium sativum L.) using AFLP (Amplified Fragment Length Polymorphism). Euphytica, 132(1), 115–119. doi: 10.1023/a:1024606004596
Khar, A., Asha Devi, A., & Lawande, K. E. (2008). Analysis of genetic diversity among Indian garlic cultivar and breeding lines using RAPD markers. Indian J. Genet., 68(1), 52–57.
Stavělíková, H. (2008). Morphological characteristics of garlic (Allium sativum L.) genetic resources collection – Information. Hortic. Sci., 35, 130–135. doi: 10.17221/661-HORTSCI
Singh, L., Kaul, V., & Gohil, R. N. (2013). Analysis of morphological variability in the Indian germplasm of Allium sativum L. Plant Syst. Evol., 300(2), 245–254. doi: 10.1007/s00606-013-0877-8
Fanaei, H., Narouirad, M., Farzanjo, M., & Ghasemi, M. (2014). Evaluation of yield and some agronomical traits in garlic genotypes (Allium sativum L.). Annu. Res. Rev. Biol., 4, 3386–3391.
Annicchiarico, P. (2002). Genotype × environment interactions: Challenges and opportunities for plant breeding and cultivar recommendations. FAO Plant Production and Protection Paper. 174 p.
Schmidt, P., Hartung, J., Bennewitz, J., & Piepho, H.-P. (2019). Heritability in Plant Breeding on a Genotype-Difference Basis. Genetics, 212(4), 991–1008. doi: 10.1534/genetics.119.302134
Yatsenko, V. V. (2018). Adaptability and stability of winter garlic varieties for introductions in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Vìsnik Umansʹkogo NUS [Bulletin of Uman NUH], 2, 58–63. doi: 10.31395 / 2310-0478-2018-21-58-63. [in Ukrainian].
Food and Agriculture Organization of the United Nations. (2015). World reference base for soil resources. International soil classification system for naming soils and creating legends for soil maps. Rome: FAO. Retrieved from http://www.fao.org/3/i3794en/I3794en.pdf
Bondarenko, H. L., & Yakovenko, K. I. (Eds.). (2001). Metodyka doslidnoi spravy v ovochivnytstvi i bashtannytstvi [Methods of conducting experiments in vegetable and melon growing]. (3rd ed., rev. and enl.). Kharkiv: Osnova. [in Ukrainian]
Bradley, R. L. (2010). Moisture and Total Solids Analysis. In Food Science Texts Series (pp. 85–104). Springer US. doi: 10.1007/978-1-4419-1478-1_6
Chen, M., Wichmann, B., Luckert, M., Winowiecki, L., Förch, W., & Läderach, P. (2018). Diversification and intensification of agricultural adaptation from global to local scales. PLOS ONE, 13(5), e0196392. doi: 10.1371/journal.pone.0196392.
Zheng, Si-Jun, Kamenetsky, R., Fereol, L., Barandiaran, X., Rabinowitch, H., Chovelon, V., & Kik, C. (2007). Garlic breeding system innovations. Med. Aromat. Plant Sci. Biotechnol., 1(1), 6–15.
