Формування фотосинтетичних параметрів посівів пшениці озимої за застосування позакореневого підживлення та гербіцидів

Автор(и)

  • М. О. Черняк ННЦ «Інститут землеробства НААН України», Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.47414/np.29.2021.249231

Ключові слова:

пшениця озима, позакореневе підживлення, чиста сульфонілсечовина, система захисту від бур’янів

Анотація

Мета. Вивчення ефективності агротехнічних заходів догляду за пшеницею озимою: застосування позакореневого підживлення та захист від бур’янів за допомогою препаратів на основі сульфонілсечовини.

Методи. Польові та лабораторні.

Результати. Досліджено, що застосування підживлення антистресантом Bioforge істотно не вплинуло на зростання показників фотосинтетичного потенціалу посівів, оскільки й площі листкової поверхні не були суттєво відмінними. Окрім площі фотосинтетичної листкової поверхні існує більш точний показник – чиста продуктивність фотосинтезу, який здатний, на нашу думку, більш точно показати, чи вплив препаратів захисту рослин від бур’янів призводить до зміни фізіологічних процесів в самій рослині, а антистресант нівелює їх негативний вплив, чи механізм дії антистресанту дещо інший. Адже організація роботи фотосинтетичного апарату рослин може бути така, що за відносно невеликої площі листя можна отримати більш кращі показники накопичення сухої речовини. Кращі показники фотосинтетичного потенціалу за застосування засобів захисту рослин восени були ідентифіковані за використання таких препаратів як: Гранстар Про 75 в.г., Логран 75 в.г., Хармоні 75 в.г, за внесення у фенофазу BBCH 10–13, та навесні за застосування у BBCH 27–29 як в поєднанні з Bioforge, так і окремо. А от внесення ПІК 75 в.г., для формування кращого фотосинтетичного потенціалу посівів пшениці озимої необхідно проводити у фазу BBCH 7–9 восени або навесні у BBCH 25–26. Також нами досліджено, що застосування підживлення антистресантом Bioforge істотно не вплинуло на зростання показників фотосинтетичного потенціалу посівів.

Висновки. Визначено, що застосування антистресанту Bioforge позитивно вплинуло на стан рослин та накопичення ними сухої речовини. Відповідно кращі показники чистої продуктивності фотосинтезу пшениці були отримані за застосування восени таких препаратів як: Гранстар Про 75 в.г., Логран 75 в.г., Хармоні 75 в.г. за внесення у фенофазу BBCH 10–13, та навесні за застосування у BBCH 27–29 у поєднанні з Bioforge. А от внесення ПІК 75 в.г. для формування кращого фотосинтетичного потенціалу посівів пшениці озимої необхідно проводити у фазу BBCH 7–9 восени або навесні у BBCH 25–26 в поєднанні з Bioforge.

Посилання

Morgun, V. V. (2018). The country's bread wealth is the goal of scientific research. Fiziologiya rasteniy i genetika [Plant Physiology and Genetics], 50(5), 454–458. [in Ukrainian]

Protecting plants, protecting life. international year of plant health. Retrieved from http://www.fao.org/plant-health-2020

Han, H., Ning, T., & Li, Z. (2013). Effects of tillage and weed management on the vertical distribution of microclimate and grain yield in a winter wheat field. Plant Soil Environ., 59(5), 201–207.

Mikha, M. M., Vigil, M. F., & Benjamin, J. G. (2013). Long-Term tillage impacts on soil aggregation and carbon dynamics under wheat-fallow in the central great plains. Soil Sci. Soc. Am. J., 77(2), 594–605.

Borona, V. P., & Zadorozhnyi, V. S. (2003). Herbology: Developmental Issues. Zakhyst roslyn [Plant protection], 11, 21–22. [in Ukrainian]

Manko, Yu. P., & Lytvynenko, I. V. (2012). Bahatorichnyi monitorynh vplyvu system osnovnoho obrobitku gruntu v zernoprosapnii sivozmini na zaburianenist rilli [Long-term monitoring of the influence of ground tillage systems in grain-growing crop rotation on the agglomeration of arable land]. Kyiv: Kolobih. [in Ukrainian]

Anderson, R. L. (2000). A cultural system approach can eliminate herbicide need in semiarid proso millet (Panicum miliaceum L.). Weed Technol., 14, 602–607.

Munier-Jolain, N. M., Chauvel, B., & Gasquez, J. (2002). Long-term modelling of weed control strategies: analysis of threshold-based options for weed species with contrasted competitive abilities. Weed Res., 42, 107–122.

Markovska, О. Ye. (2018). Crop rotation productivity depending on the systems of the basic to cultivation of the soil and fertilizers in the conditions of irrigation of the South of Ukraine. Naukovi dopovidi NUВiP Ukraini [Scientific reports of NULES of Ukraine], 4. Retrieved from http://joumals.nuЬip.edu.ua/index.php/ Dopovidi/article/view/%20dopovidi2018.04.010/10031. [in Ukrainian]

Yeshchenko, V. O., Kopytko, P. H., Opryshko, V. P., & Kostohryz, P. V. (2005). Fundamentals of scientific research in agronomy. Kyiv: Action. [in Ukrainian]

Ermantraut, E. R., Prysiazhniuk, O. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statistical analysis of agronomic research data in package Statistica 6.0. Kyiv: PolyhraphConsaltyng. [in Ukrainian]

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-28

Як цитувати

Черняк , М. О. (2021). Формування фотосинтетичних параметрів посівів пшениці озимої за застосування позакореневого підживлення та гербіцидів. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків, (29), 194–202. https://doi.org/10.47414/np.29.2021.249231

Номер

Розділ

РОСЛИННИЦТВО