Формування видового складу бур’янів і шкідників у посівах салату та втрати його врожаю

Автор(и)

  • Л. І. Воєвода Уманський національний університет садівництва, Україна
  • О. П. Василенко Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна
  • Ю. М. Михайловин Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, Україна
  • Н. С. Філімонова Український інститут експертизи сортів рослин, Україна

DOI:

https://doi.org/10.47414/np.29.2021.250019

Ключові слова:

салат, бур’яни, шкідники, захист рослин, урожайність, втрати урожаю

Анотація

Мета. Вивчити питання щодо формування втрат урожаю салату залежно від типу забур’яненості та шкідників.

Методи. Польовий, математично-статистичний.

Результати. Найпоширенішими в посівах салату впродовж вегетаційного періоду є осот рожевий, оcoт жoвтий, амброзія полинолиста, пирій повзучий, гірчиця польова, сокирки польові, гірчак розлогий. Експериментально встановлено, що залежно від кількості бур’янів у посівах салату були різні втрати його врожаю. Найменші втрати урожаю були за кількості бур’янів від 5 до 8 шт./м2 – від 0,01 до 0,05 т/га. Збільшення кількості бур’янів сприяло підвищенню втрат урожаю салату. Проте цей показник змінювався залежно від типу забур’яненості. Так, за умови росту гірчиці польової, сокирків польових і гірчаку розлогого втрати урожаю були істотно меншими порівняно з контролем у варіанті з найбільшою їх кількістю (0,30 т/га). Найбільші втрати урожаю були від пирію повзучого та осоту жовтого – 0,35–0,41 т/га за кількості 20 шт./м2. За умови росту амброзії полинолистої та осоту рожевого цей показник був від 0,02 до 0,36 т/га залежно від їх кількості. Кількість персикової попелиці та баштанної попелиці була від 1,0 до 1,5 екз./рослину, а решти шкідників – від 1,0 до 1,5 екз./м2. Слід відзначити, що їхня кількість мало змінювалась залежно від погодних умов років проведення досліджень. Найвищу врожайність отримано за комплексного захисту рослин салату. Цей показник змінювався від 42,7 до 43,0 т/га залежно від року дослідження з виходом товарної продукції на рівні 75–82 %. За умови застосування лише гербіциду врожайність салату зменшувалась лише на 3–5 %, інсектициду – на 12–13 % порівняно з повним захистом. Найбільше знижувала товарний вихід продукції забур’яненість посівів салату – 60–66 %.

Висновки. Досліджено, що за умови росту гірчиці польової, сокирків польових і гірчаку розлогого втрати урожаю салату найменші – 0,18–0,26 т/га. Найбільші втрати урожаю від пирію повзучого та осоту жовтого – 0,35–0,41 т/га за кількості 20 шт/м2. За умови росту амброзії полинолистої та осоту рожевого цей показник становить від 0,02 до 0,36 т/га залежно від їх кількості. У посіві салату виявлено персикову попелицю (Myzodes persicae Sulz), баштанну попелицю (Aphis gossypii Glov.), хризантемову мінуючу мушку [Amauromyza maculosa (Malloch)], вовчка звичайного (Gryllotalpa gryllotalpa L.), oзиму совку (Scotia segetum Schiff.), cлимака городнього (Arion hortensis Ferussac). Кількість персикової попелиці та баштанної попелиці змінюється від 1,0 до 1,5 екз./рослину, а решти шкідників – від 1,0 до 1,5 екз./м2. Найвищу врожайність отримано за комплексного захисту рослин салату – від 42,7 до 43,0 т/га залежно від року дослідження з виходом товарної продукції на рівні 75–82 %. За умови застосування лише гербіциду врожайність салату становить 41,0–41,5 т/га з виходом стандартної продукції 70–73 %, інсектициду – відповідно 37,3–38,0 т/га і 60–66 %. Найбільше знижувало товарний вихід продукції забур’яненість посівів салату.

Посилання

Brown, B., Hoshide, A. K., & Gallandt, E. R. (2019). An economic comparison of weed management systems used in small-scale organic vegetable production. Org. Agric., 9, 53–63.

Jabran, K., & Chauhan, B. S. (2018). Overview and significance of non-chemical weed control. In Non-Chemical Weed Control (pp. 1–8). Cambridge, MA: Elsevier.

Norsworthy, J. K., Malik, M. S., Jha, P., & Riley, M. B. (2007). Suppression of Digitaria sanguinalis and Amaranthus palmeri using autumn-sown glucosinolate-producing cover crops in organically grown bell pepper. Weed Res., 47, 425–432.

Samarajeewa, K. B. D. P., Horiuchi, T., & Oba, S. (2006). Finger millet (Eleucine corocana L. Gaertn.) as a cover crop on weed control, growth and yield of soybean under different tillage systems. Soil Till. Res., 90, 93–99.

Liubych, V. V. (2017) The influence of abiotic and biotic factors on the productivity of varieties and spelled wheat lines. Vìsnik Poltavsʹkoï deržavnoï agrarnoï akademìï [Bulletin of Poltava State Agrarian Academy], 3, 18–24. [in Ukrainian]

Liubych, V. V. (2017) Productivity of varieties and lines of wheat depending on abiotic and biotic factors. Visny`k agrarnoyi nauky Pry`chornomor'ya [Ukrainian Black Sea region agrarian science], 95, 146–161. [in Ukrainian]

Fisk, J. W., Hesterman, O. B., Shrestha, A., Kells, J. J., Harwood, R. R., Squire, J. M., & Sheaffer, C. C. (2001). Weed suppression by annual legume cover crops in no-tillage corn. Agron. J., 93, 319–325.

Reddy, K. N. (2003). Impact of rye cover crop and herbicides on weeds, yield, and net return in narrow-row transgenic and conventional soybean (Glycine max). Weed Technol., 17, 28–35.

Altieri, M. A., Lana, M. A., Bittencourt, H. V., Kieling, A. S., Comin, J. J., & Lovato, P. E. (2011). Enhancing crop productivity via weed suppression in organic no-till cropping systems in Santa Catarina, Brazil. J. Sustain. Agric., 35, 855–869.

Obopile, M., Munthali, D. C., & Matilo, B. (2008). Farmers’ knowledge, perceptions and management of vegetable pests and diseases in Botswana. Crop Prot., 27, 1220–1224.

Akemo, M. C., Regnier, E. E., & Bennett, M. A. (2000). Weed suppression in spring-sown rye (Secale cereale) – pea (Pisum sativum) cover crop mixes. Weed Technol., 14, 545–549.

Roberts, H. A., Hewson, R. T., & Ricketts, M. A. (1997). Weed competition in drilled summer lettuce. Hortic. Res., 17, 39–45.

Coombs, C., Lauzon, J. D., Deen, B., & Van Eerd, L. L. (2017). Legume cover crop management on nitrogen dynamics and yield in grain corn systems. Field Crops Res., 201, 75–85.

Sturm, D. J., Peteinatos, G., & Gerhards, R. (2018). Contribution of allelopathic effects to the overall weed suppression by different cover crops. Weed Res., 58, 331–337.

Shrefler, J. W., Dusky, J. A., Shilling, D. G., Brecke, B. J., & Sanchez, C. A. (1995). Effects of phosphorus fertility on competition between lettuce (Lactuca sativa L.) and spiny amaranth (Amaranthus spinosus L.). Weed Sci., 42, 556–560.

Price, A. J., & Norsworthy, J. K. (2013). Cover crops for weed management in southern reduced-tillage vegetable cropping systems. Weed Technol., 27, 212–217.

Ermantraut, E. R., Prysyazhnyuk, O. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statystychnyi analiz ahronomichnykh doslidnykh danykh u paketi Statistica 6.0 [Statistical analysis of agronomic research data in the package Statistica 6.0]. Kyiv: PoligrafConsulting LLC. [in Ukrainian]

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-18

Як цитувати

Воєвода, Л. І., Василенко, О. П., Михайловин, Ю. М., & Філімонова, Н. С. (2022). Формування видового складу бур’янів і шкідників у посівах салату та втрати його врожаю. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків, (29), 55–61. https://doi.org/10.47414/np.29.2021.250019

Номер

Розділ

ЗАХИСТ РОСЛИН