Зміна клімату: апокаліптичні прогнози і реальність

Анотація

Мета. Уточнення поняття «клімат» і розкриття суті сучасних його змін, а також ролі реальних процесів і факторів, що викликають потепління, в їх причинно-наслідкових зв’язках.

Методи. Використано такі методи дослідження: індукції і дедукції – для формулювання відповідної парадигми з врахуванням напрацювань вітчизняних та закордонних вчених; системного аналізу – при визначенні наявних ідей та гіпотез з проблеми клімату; синтезу – для визначення концепцій та прогнозів з даної тематики; експертних оцінок – щодо глобальних температур та аномальних опадів; статистичний – для обробки даних про вплив ряду чинників на зміни клімату; прогнозування – щодо показників температури повітря, опадів та інших елементів клімату.

Результати. Встановлено, що катастрофічність наслідків потепління клімату на планеті Земля в науковому середовищі і громадянському суспільстві явно перебільшується. Особливо в наданні виключності антропогенному впливу на зміни клімату в таких його проявах, як збільшення чисельності населення, скорочення посівних площ, зникнення лісів, поширення пустель, а також забруднення атмосфери і навіть «втрат генетичної основи рослинного і тваринного світу» і т.п., що справляє негативний психологічний вплив на людей в очікуванні апокаліптичних наслідків. При цьому недостатньо враховується багатовікова закономірність щодо регулярного циклічного чергування теплих і холодних періодів в історії Землі, викликаних зміною активності Сонця під дією галактичного магнітного поля, орбітальних циклів планет і гравітаційної складової Всесвіту. Спірним є положення про виключну роль СО₂ у створенні парникового ефекту, тоді як він є результатом спільної дії не тільки СО₂, а переважно водяної пари, метану, закису азоту, гексахлоридів сірки, аерозолів, які займають 1 % об’єму, а СО₂ лише 0,035 %. Крім того ріст концентрації СО₂ не обов’язково призводить до потепління (середина ХХ ст.). Це стосується «знищення» озонового шару. Недооцінюється також факт забруднення атмосфери викидами вулканів, інгредієнтами природних обмінних процесів біологічного і хімічного походження в океані і на суші, ендогенних процесів всередині Землі і т.п. Рядом кліматологів доведено, що нинішнє «глобальне потепління» є залишковим від останнього сплеску сонячної активності, сформоване з причини зниження від’ємних зимових температур за останні 40–50 років і має змінитися черговим похолоданням з мінімумом у 2065 р.

Висновки. Обґрунтовано причини потепління клімату в останні десятиліття, пов’язані переважно з діяльністю Сонця, океану, суші і атмосфери; удосконалено поняття «клімат», обґрунтовано прогноз його змін на близьку перспективу – до 2065 р. Доведені помилковість твердження про вплив перенаселення планети Земля на нехватку продовольства, спірність гіпотези щодо виключної ролі СО₂, помилковість тверджень щодо ролі внутрішнього тепла Землі в зміні клімату, нестачі води і т.д.